%d0%b0

%d0%b0%d0%b0

31 грудня 2016 року в місті Києві сталася ДТП, коли водій автомобіля Volkswagen Polo не зупинився, щоб дати дорогу пішоходам, які йшли з відчинених дверей трамвая, та здійснив зіткнення з іншим автомобілем.
Лише 01 березня 2018 року водія було визнано винним у вчиненні ДТП.
І відразу власником пошкодженого транспортного засобу було подано заяву про виплату страхового відшкодування. Страхова компанія відмовила у виплаті, так як заява не була подана впродовж одного року з моменту ДТП.
Потерпілий пред’явив позов як до страхової компанії, так і безпосередньо до винуватця про стягнення збитків, завданих в результаті ДТП та моральної шкоди.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 26.09.2019 року з винуватця стягнуто як матеріальну, так і моральну шкоду.
Однак, винуватець оскаржив рішення до апеляційного суду.
Постановою Київського апеляційного суду від 25.02.2020 року рішення першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд застосував правовий висновок Великої Палати від 4 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц, згідно з яким, оскільки у страховика не виник обов’язок з виплати страхового відшкодування на підставі п.п. 37.1.4. п. 37.1 ст. 37 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року), то шкода підлягає стягненню саме з винуватця.
Потерпілий втратив право звернення до страхової компанії на отримання страхового відшкодування, проте з урахуванням принципу повного відшкодування шкоди (стаття 1166 ЦК України), встановлення судами вини особи, саме винна в ДТП особа є відповідальною за заподіяння шкоди.

This post is also available in: Russian