Штрафні санкції в будівництві

Напевно ні для кого не буде секретом, що нині будівництво в Україні є доволі витратним процесом, і це, звісно, потребує чимало зусиль.
Адже всі сторони будівництва мають дотримуватися встановлених законом процедури та порядку проведення будівельних робіт. А за наявності порушень, певна річ, настає відповідальність зі значними штрафними санкціями.
Власне відповідальність у сфері будівництва передбачена декількома нормативно-правовими актами, зокрема:
–Законом України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності”
–Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища”
–Кодексом України про адміністративні правопорушення(далі – КУпАП) та

–Кримінальним кодексом України (далі – ККУ).
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності”
визначено такі суб’єкти і штрафи у сфері містобудівної діяльності:
1.Суб’єкти містобудування, які є замовниками будівництва об’єктів (у разі провадження містобудівної діяльності) або ті, що виконують функції замовника й підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:
– виконання підготовчих робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні – у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (з 01.12.2021 – 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2481 грн);
– виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, учинене щодо об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із незначними наслідками (СС1), – у розмірі 36 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
– виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання:
а) на об’єктах, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми наслідками (СС2), – у розмірі 370 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
б) на об’єктах, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів зі значними наслідками (СС3), – у розмірі 900 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
– експлуатація або використання об’єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об’єкта до експлуатації чи в акті готовності об’єкта до експлуатації,учинені щодо:

а) об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із незначними наслідками (СС1), – у розмірі 36 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
б) об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми наслідками (СС2), – у розмірі 370 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
в) об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів зі значними наслідками (СС3), – у розмірі 900 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

– незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов’язковим згідно із законодавством, – у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
– незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках,якщо такий нагляд є обов’язковим згідно із законодавством, – у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
2.Суб’єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:
– виконання підготовчих робіт без повідомлення про початок їх виконання – у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
– виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання щодо об’єктів, будівництво яких здійснюють на підставі будівельного паспорта,– у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
– виконання будівельних робіт
без направлення повідомлення
про початок виконання таких робіт:
а) на об’єктах, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із незначними наслідками (СС1), – у розмірі 36 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
– виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання:
а) на об’єктах, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми наслідками (СС2), – у розмірі 370 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
б) на об’єктах, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів зі значними наслідками (СС3), – у розмірі 900 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
– ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм,державних стандартів і правил – у розмірі 18 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
– застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають державним нормам, стандартам, технічним умовам, проєктним рішенням, а також тих, що підлягають обов’язковій сертифікації, але не пройшли її, – у розмірі 90 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
– виконання будівельних робіт із порушенням вимог будівельних норм,державних стандартів і правил або затверджених проєктних рішень – у розмірі 45 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

3.Суб’єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:
– невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо:
а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності,будівельних норм, стандартів і правил – у розмірі 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
б) зупинення підготовчих та будівельних робіт – у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
– недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об’єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій – у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Зауважимо: штраф може бути накладено на суб’єктів містобудування протягом 6 місяців із дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через 3 роки з дня його вчинення. У разі вчинення суб’єктами містобудування двох або більше правопорушень штрафи накладають за кожне вчинене правопорушення окремо.
Крім зазначеного вище, КУпАП також установлені штрафні санкції у сфері будівництва. Зокрема,ст. 96 КУпАП передбачає відповідальність за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва.

До того ж ст. 96-1 КУпАП визначає санкції за порушення законодавства під час планування та забудови територій, а ст. 188-42 – за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову щодо справи.

Згідно з положеннями ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше ніж через 15 днів із дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніше ніж через 15 днів із дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Щодо кримінальної відповідальності у сфері будівництва, то відповідно до ст.197 ККУ передбачена відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво. Також ст. 275 ККУ визначає відповідальність за порушення правил щодо безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд.

Своєю чергою, відповідно до ст. 51 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” у разі проєктування, розміщення, будівництва, уведення в дію нових та реконструкції діючих підприємств,споруд й інших об’єктів, удосконалення існуючих і впровадження нових технологічних процесів й устаткування, а також під час експлуатації цих об’єктів має бути забезпечено: 
– екологічну безпеку людей;
– раціональне використання природних ресурсів;
– додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище.
При цьому повинно бути передбачено:
– вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація;
– виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та здоров’я людей.
Підприємства, установи й організації, діяльність яких пов’язана зі шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані:
– спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також
– приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.
Проєкти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров’я людей. Заборонено введення в дію підприємств, споруд й інших об’єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі додержання всіх екологічних вимог і виконання заходів, передбачених у проєктах на будівництво та реконструкцію.
Крім цього, ст. 68 зазначеного вище Закону передбачає, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища призводить до встановленої цим Законом й іншим законодавством України дисциплінарної, адміністративної, цивільної та кримінальної відповідальності.

---

ВИСНОВОК
Отже, відповідальність за порушення у сфері будівництва – доволі різноманітна та регульована численними нормативно-правовими актами. Суб’єкти у сфері будівництва мають пам’ятати про те, яка на них покладена відповідальність та суворо дотримуватися всіх установлених процедур і норм. Саме це є запорукою убезпечення останніх від додаткових витрат і сплати штрафів під час будівництва.

Якщо у Вас виникли додаткові питання для отримання консультації телефонуйте в Адвокатське об’єднання «Вишневий і Партнери»:  + 38 (098) 000 2411 або пишіть: vyshnevyi.partners@gmail.com

Ми в соціальних мережах:

Facebook  https://www.facebook.com/Vyshnevyi.partners

Instagram https://www.instagram.com/vyshnevyi_partners/

Telegram  https://t.me/vyshnevyi

Youtube https://www.youtube.com/channel/UC3Az6EVAf9brHkaSETZv