Як скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення, яка складена інспектором на місці вчинення правопорушення

 

Нерідко інспектори виносять постанови про притягнення водія до адміністративної відповідальності на місці зупинення транспортного засобу.

 Так, в одній зі справ суд визнав недійсним накладення стягнення, мотивуючи це тим, що інспектор не мав права виносити постанову про притягнення водія до адміністративної відповідальності на місці зупинення транспортного засобу.

Інспектор патрульної поліції постановив притягнути водія до відповідальності за ст.122 Кодексу про адміністративні правопорушення. На громадянина накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. Постанову було винесено на місці зупинення автомобіля.

Проте водій не погодився з таким рішенням та оскаржив його в суді. Чоловік заявив, що правопорушення не вчиняв та не зупинявся на перехресті, а лише занизив швидкість руху до 2—5 км на годину у зв’язку з поганим самопочуттям. Також він зазначив, що при винесенні постанови не були задоволені його клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з потребою отримати правову допомогу.

Ленінський районний суд м.Миколаєва у справі №2а/489/138/16 визнав дії інспектора протиправними та скасував постанову, мотивуючи це тим, що розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) питання та винесення постанови на місці вчинення поступку «суперечить вимогам щодо об’єктивного та справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення та призводить до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в ст.268 КпАП». Зокрема, громадянин позбавляється права скористатися юридичною допомогою, заявляти клопотання, подавати докази у справі тощо.

Крім того, відповідно до положень ст.276 КпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи, передбачені стст.80, 81, 121—126, 1271—129, чч.1—4 ст.130 і ст.139 (коли правопорушення вчинено водієм) КпАП, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

Тобто інспектор не мав права виносити адмінпостанову на місці зупинки автомобіля, а мусив зробити це в приміщенні управління поліції. Водночас слід було розглянути клопотання водія, роз’яснити йому його права та дати можливість скористатися правовою допомогою.

До речі, в основу обґрунтування своєї постанови суд поклав рішення Конституційного Суду від 26.05.2015 у справі №1-11/2015. У ній наголошено, що місцем учинення правопорушення суд визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

 

Посилання на першоджерело.
Крім того, надаємо Вам зразок адміністративного позову у випадку винесення інспектором постанови про притягнення водія до адміністративної відповідальності на місці зупинення транспортного засобу.

 

До Бориспільського міськрайонного суду Київської області

08300, Київська область, м. Бориспіль,

вул. Київський Шлях, 72

Позивач:

********************

Відповідач:

Інспектор

Управління патрульної поліції в м. Києві

********************

03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9

Адміністративний позов

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

 

25 січня 2017 року інспектором роти №** батальйону №** УПП в м. Києві ********** було винесено постанову серії ** №****** про притягнення мене, *******, до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Відповідно до змісту постанови, керуючи транспортним засобом, я нібито порушив вимоги дорожнього знаку 5.18 (напрямок руху по смузі – прямо), здійснивши поворот ліворуч.

Вважаю, що дана постанова є незаконною та підлягає скасуванню за таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, поліцейський ******** зупинив мене 25 січня 2017 року о ***** за адресою: ************* в м. Києві, та звинуватив в тому, що я нібито повернув ліворуч, де це заборонено, та в зв’язку з цим виніс постанову про притягнення ******** до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст.258 КУпАП — протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до ст.283 КУпАП — розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Відповідно до ст.276 КУпАП — справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Разом з тим, словосполучення «на місці вчинення правопорушення» та «за місцем його вчинення» — не є тотожними та мають різне цільове спрямування.

Так, відповідно до Рішення Конституційного суду України від 26 травня 2015 року №5-рп\2015 — «Аналіз положень глави 22 Кодексу в системному зв’язку з положеннями його глави 17 вказує на те, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення «за місцем його вчинення», застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України».

Ч.3 ст.258 КУпАП передбачає, що працівник патрульної поліції може винести постанову на місці вчинення правопорушення, тобто – на місці зупинки транспортного засобу. Проте, постанова не може бути винесена без розгляду адміністративної справи. Постанова щодо притягнення особи до відповідальності виноситься за результатами розгляду справи. Ч.3 ст.258 КУпАП вказує на те, що працівник патрульної поліції повинен дотримуватись вимог ст.283 КУпАП, яка зазначає, що постанова виноситься тільки за результатами розгляду справи.

Разом з тим, ст.276 цього Кодексу вказує, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, тобто – за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

В даному випадку, за адресою: 03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9, де розташоване УПП в м. Києві. Проте, поліцейський ********* положень закону не дотримався та розглянув справу на місці зупинки транспортного засобу.

Незаконно розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу, поліцейський ************* суттєво порушив мої права.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 Кодексу щодо своєчасного, всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 Кодексу).

Згідно з частиною першою статті 268 Кодексу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об’єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо особі буде надано достатній проміжок часу для підготовки до розгляду справи, пошуку адвоката, ознайомлення з матеріалами справи, тощо.

Незаконно розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу, поліцейський ********* не дав мені можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст.268 КУпАП у повному обсязі.

В постанові про накладення адміністративного стягнення я вказав, що: з нею не погоджуюсь, відсутні докази, які свідчать про порушення мною ч.1 ст.122 КУпАП, постанова незаконно складена за місцем зупинки, що в сукупності порушує мої права.

Таким чином поліцейський ************ проігнорував вимоги ч.2 ст.33 КУпАП. Розгляд справи на дорозі, на місці зупинки транспортного засобу, унеможливило виконання вимог ст.245 КУпАП щодо всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи.

Відповідно до ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ст.279 КУпАП, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов’язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Разом з тим, після висловлення звинувачень, поліцейський ********** пішов до свого патрульного автомобілю, де виніс постанову. Будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не були вирішені клопотання, не були дослідженні докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи. Своїми діями, поліцейський *********** грубо порушив вимоги ст.ст.278, 279 КУпАП.

Таким чином, були допущені такі порушення:

  1. Відповідач ************ незаконно розглянув справу на місці зупинки автомобіля, хоча закон дозволяє розглядати справи виключно за місцезнаходженням органу, який уповноважений розглядати такі справі.
  2. Відповідач ************ позбавив мене можливості скористатися у повному обсязі своїми правами, передбаченими ст.268 КУпАП.
  3. Відповідач *********** порушив вимоги щодо процедури розгляду справи, а саме проігнорував порядок встановлений ст.ст.278, 279 КУпАП.

Відповідно до ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до ст.71 КАС України — в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.19 КАС України — адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об’єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.

Ця позовна заява подана на підставі ст.171-2 КАС України, яка надає право особі звернутися до місцевого загального суду як адміністративного щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності.

Крім того, на підставі ч.4 ст.288 КУпАП я звільнений від сплати судового збору. Додатково зазначаю про постанову ВСУ від 16 грудня 2016 року у справі №306/17/16-а, в якій вказано, що особи, які мають статус позивача у справах про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення не повинні сплачувати судовий збір при зверненні до суду першої інстанції.

На підставі вищевикладеного,

 

ПРОШУ:

 

Скасувати постанову серії ** №****** від **********, винесену інспектором роти №** батальйону №** УПП в м.Києві, про притягнення ********** до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП.

 

 

Додатки:

  1. Копія паспорта на 4 арк.;
  2. Копія постанови на 1 арк.

 

 

__ ________ 2017р.                                                                                                 *************