

Більшість українців віддає перевагу споживчому кредитуванню. Люди укладають кредитні договори з фінансовими установами, не замислюючись про можливі юридичні наслідки у разі неповернення кредитних коштів.
Поширена практика, коли особа оформлює кредит, надалі у нього не вистачає, з тих чи інших причин, коштів на повернення боргу, у зв’язку з чим банк, який видав кредит, звертається до нотаріуса, щоб той здійснив виконавчий напис про стягнення з боржника заборгованості з кредитного договору.
Щоб виконати напис нотаріуса та стягнути борг, кредитор звертається до приватного чи державного виконавця із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання напису нотаріуса.
Якщо виконавець під час здійснення виконавчих дій встановлює відсутність в боржника коштів, достатніх для погашення боргу, то виконавець звертає стягнення на майно боржника . Тобто виконавець примусово починає продавати майно, що належить боржнику, на електронних торгах, що проводяться ДП «СЕТАМ».
У результаті торгів належне боржнику майно продається, а кошти від його продажу враховуються у погашенні боргу.
Але як бути у випадку, коли виконавчий напис нотаріуса, на підставі якого проводилася примусова процедура продажу нерухомого майна, визнаний судом, що не підлягає виконанню? Адже логічно те, що в такому разі майно, що реалізується на торгах, має бути повернене його власнику.
Із цього приводу існує постійна та послідовна практика Верховного Суду. У постанові 01 грудня 2021 року у справі №263/15746/20, провадження № 61-17249св21 Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про те, що у разі визнання виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого проводилася примусова процедура продажу електронних торгів , у судовому порядку, що не підлягає виконанню, це свідчить про недійсність електронних торгів, проведених на підставі такого виконавчого напису.
Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд і в ухвалах від 07 листопада 2018 року у справі № 712/1317/14-ц (провадження № 61-22566св18), від 12 грудня 2018 року у справі № 759/18852/14-ц (провадження -21320св18), від 07 лютого 2019 року у справі № 522/1516/15-ц (провадження № 61-25870св18), від 03 липня 2019 року у справі № 372/4917/13 (провадження № 60-12) м. у справі № 202/1698/17 (провадження № 61-6431св20).
Водночас, в одній зі своїх ухвал Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду вказав на те, що у разі, якщо торги були визнані недійсними, згідно з частиною першою статті 388 ЦК України, власник має право витребувати майно, що вибуло з володіння без його волі , та у сумлінного набувача (Постанова Касаційного цивільного суду ЗС від 23 грудня 2020 року у справі №639/7253/18, провадження № 61-1287св20, ухвала Касаційного цивільного суду у складі ЗС від 01 вересня 2021 року у справі №2 № 61-14765св20). Таким чином, наявність судового рішення, яким визнано виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, є підставою для звернення власника реалізованого майна (боржника) з позовом до суду про визнання недійсними електронних торгів з продажу майна та витребування майна від нового власника.
Визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, є підставою для визнання електронних торгів недійсними.
Водночас, слід звернути увагу на те, що на момент звернення до суду з відповідною позовною заявою про «скасування» електронних торгів, судове рішення про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, має набути законної сили.
Якщо у Вас виникли додаткові питання для отримання консультації, телефонуйте до Адвокатського об’єднання «Вишневий та Партнери» + 38 (098) 000 2411 або пишіть: vyshnevyi.partners@gmail.com.