Як уникнути суперечок між батьками щодо визначення місця проживання дитини?

23.10.2021

За часів пандемії, викликаної коронавірусною хворобою (COVID-19), у суспільстві продовжує зі стрімким розвитком розвиватися негативна тенденція розлучень.

Основною причиною їхнього розвитку, як показує практика Китаю, – запроваджено карантинні заходи.

У подружжя, яке, як і раніше, мало невизначеність між собою, залишившись фактично ізольованим від оточуючих, віч-на-віч із виниклими раніше непорозуміннями, мають шанс остаточно переконатися в помилковості шлюбу і безпідставності його збереження.

Безумовно рішення прийняті в такий нелегкий час здебільшого можуть бути передчасними та прийнятими на емоціях. Тому більшість адвокатів порадить спочатку звернутися до психолога чи медіатора для врегулювання конфліктної ситуації.

Однак, якщо ви все ж таки вирішили розірвати шлюбні стосунки, то варто, перш за все, вжити заходів, спрямованих на попередження вас від можливих негативних наслідків, які можуть виникнути після розірвання шлюбу.

Особливо це стосується подружжя у якого є діти, оскільки під час конфліктів між подружжям, в першу чергу страждають діти. Кожен з батьків намагається схилити дитину на свій бік, застосовуючи різні методи.

Отже, постає важливе питання, з ким залишиться дитина після розлучення? І як визначити місце проживання дитини після розлучення? Ці питання виникають у більшості пар, які розходяться. Адже, згідно з нормами Сімейного кодексу України, обидва батьки мають однакове право на проживання з дитиною.

Дуже часто подружжя домовляється усно про те, що дитина проживатиме з одним із них. Однак така домовленість не гарантує, що надалі відносини між колишнім подружжям не зіпсуються, і в такій ситуації кожен із подружжя може згадати про відсутність рішення чи договору про визначення місця проживання дитини.

Усні домовленості зазвичай працюють.

Оскільки не визначено місце проживання дитини в договірному або судовому порядку, часто виникають ситуації, коли один із подружжя забирає дитину без згоди іншої та не повертає, але при цьому нічого не порушує, оскільки вона не позбавлена батьківських прав і відповідно до статті 141 СК Україна мають такі самі права на дитину.

Якщо ви хочете запобігти такому негативному розвитку подій, пропонуємо визначити місце проживання дитини, скориставшись одним із запропонованих способів.

Укласти договір, де визначити місце проживання дитини та участь другого з батьків у вихованні дитини, зокрема сплата аліментів. Такий договір має бути нотаріально засвідчений.
Звернутися до суду з позовом про розірвання шлюбу та одночасним ухвалою місця проживання дитини. Даний спосіб можливий лише у випадку, коли друге подружжя не заперечує, а також, коли відповідач систематично ігнорує і не відвідує судові засідання.

Якщо згоди щодо місця проживання дитини між подружжям не досягнуто, одночасно зі зверненням до суду з позовом про розірвання шлюбу необхідно подати позов щодо визначення місця проживання дитини. З метою позитивного для позивача вирішення даного спору, в суді необхідно доводити такі обставини: відповідальне ставлення до своїх батьківських обов’язків, стан здоров’я як батьків, так і дитини, матеріальне становище батьків, можливість забезпечення належних житлових умов, сімейний стан батьків, сталість соціальних зв’язків дитини , його психологічний стан, місце навчання та інші обставини (шкідливі звички, графіки роботи, професія).

У разі недосягнення згоди щодо місця проживання дитини, одночасно зі зверненням до суду з позовом про розірвання шлюбу, слід подати позов про визначення місця проживання.

При цьому радимо одночасно подати заяву про забезпечення позову (ст. 150 ЦПК України), в якій просити тимчасово визначити місце проживання разом із заявником до набрання рішенням законної сили.

Варто знати, що звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду. У разі звернення з позовом до суду орган опіки та піклування припиняє розгляд поданої йому заяви.

При вирішенні спору про місце проживання малолітньої дитини (до 14 років) беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають суттєве значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями чи наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвитку дитини.

Якщо орган опіки та піклування або суд визнав, що жоден із батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, на вимогу бабусі, дідуся чи інших родичів, залучених до участі у справі, дитина може бути передана комусь із них.

Якщо дитина не може бути передана однією з цих осіб, суд на вимогу органу опіки та піклування може ухвалити рішення про відібрання дитини від особи, з якою вона проживає, та передачі її на піклування органу опіки та піклування.

Вирішення спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини через орган опіки та піклування

Відповідно до Порядку здійснення органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866, органами опіки та піклування є районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об’єднаних територіальних громад, які здійснюють діяльність із соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі забезпечення їх права на виховання у сім’ї, надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, щодо захисту особистих, майнових та житлових прав дітей, запобігання та протидії домашньому насильству щодо дітей та за участю дітей.

Для вирішення спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини один із батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання (знаходження) дитини наступні документи:

Заява;
копію паспорта;
довідку з місця реєстрації (проживання)
копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (за наявності);
копію свідоцтва про народження дитини;
довідку з місця навчання, виховання дитини;
довідку про сплату аліментів (за наявності).

Розгляд судами спорів щодо визначення місця проживання дитини

Звернення до суду відбувається шляхом подання позовної заяви з необхідними документами позивачем (тим із батьків, хто звертається до суду з позовною заявою та бажає, щоб з нею залишилася проживати дитина) до відповідача, тобто іншого батька).

Позови про визначення місця проживання дитини пред’являються у порядку цивільного судочинства до суду першої інстанції за зареєстрованим місцем проживання або місцезнаходженням відповідача.

До суду подається:

позовну заяву
Копія свідоцтва про розірвання шлюбу.
Копія паспорта позивача.
Копії рішення суду про розлучення.
Характеристика з місця роботи позивача та її дві копії.
Характеристика з місця проживання позивача та її дві копії.
Довідка з місця проживання позивача та її дві копії.
Дві копії декларації про доход позивача.
Довідка ЦМЛ про стан здоров’я позивача та її дві копії.
Акт обстеження матеріально-побутових умов проживання позивача та дві його копії.
Дві копії свідоцтва про державну реєстрацію ФОП.
Акт санітарно-епідеміологічного обстеження квартири позивача та дві його копії.
Епікриз (ПІБ дитини).
Квитанції про сплату судового збору.

Вимоги до позовної заяви визначено ст. 175-177 ЦПК України.

Сформований пакет документів, тобто позовна заява із додатками (а також копія позовної заяви із додатками для відповідача у справі та інших осіб, які беруть участь у справі) подається до канцелярії суду. Позовну заяву можна надіслати поштою цінним листом, обов’язково з описом документів, що надсилаються та поштовим повідомленням.

При розгляді судом спорів про місце проживання дитини обов’язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо вирішення спору на підставі відомостей, отриманих у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, що стосуються справи.

Водночас, варто уваги, Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

ВИСНОВОК

Таким чином, з метою збереження найкращих інтересів дитини та для того, щоб запобігти негативному розвитку подій при визначенні місця проживання дитини, пропонуємо визначити місце проживання дитини в один із запропонованих способів вище.

Якщо у Вас виникли додаткові питання для отримання консультації, телефонуйте до Адвокатського об’єднання «Вишневий та Партнери» + 38 (098) 000 2411 або пишіть: vyshnevyi.partners@gmail.com

Ми в соціальних мережах:

Facebook https://www.facebook.com/Vyshnevyi.partners

Telegram https://t.me/vyshnevyi

Instagram https://instagram.com/vyshnevyi_partners?utm_medium=copy_link

Youtube https://www.youtube.com/channel/UC3Az6EVAf9brHkaSETZvI-A