


Автор: адвокат Ірина Домітращук
Шлюбний договір має давню історію. Дослідники зазначають, що перші такі договори люди почали укладати ще дві тисячі років тому. На українських землях стародавньою формою шлюбного договору були усні домовленості батьків наречених перед укладанням шлюбу, які зокрема стосувалися місця проживання майбутнього подружжя, а також коштів, речей, землі, маючи які наречена та наречений укладали шлюб.
На законодавчому рівні інститут шлюбного договору вперше було врегульовано 1992 року, коли Кодекс про шлюб та сім'ю України було доповнено статтею 27-1, що передбачила шлюбний договір між особами, які укладають шлюб.
У нашій країні склався стереотип, що шлюбний договір укладають особи, які мають значні доходи, і яким зазвичай є що наступне ділити при розірванні шлюбу.
Однак, це не зовсім так, і зараз ми вже відходимо від таких стереотипів. Адже укладання шлюбного договору увійшло у буденність, і якщо проаналізувати скільки шлюбних договорів засвідчували нотаріуси 10 років тому і зараз, то тенденція значно вища, а це означає, що особи, які одружуються, або вже одружені більш реально оцінюють стан речей і не вважають укладання шлюбного договору зневажливим і нечесним стосовно іншого з подружжя.
Шлюбний договір – це інструмент, який навпаки може зміцнити стосунки подружжя, одразу вирішити «болючі» для партнерів матеріальні питання. Коли пара укладає шлюбний договір, подружжя почувається більш захищеним у шлюбі. Буває і так, що любов не вдалося зберегти і тоді шлюбний договір дає можливість припинити відносини уникаючи сварок та судових позовів щодо розподілу майна.
Шлюбний контракт – договір матеріального характеру, і передбачити у ньому можна лише те, що стосується грошей чи майна. До нього неможливо включити моменти, які, з правової точки зору, неможливо проконтролювати.
Першою перевагою такого договору є можливість заздалегідь вирішити ряд побутових питань та обов'язків кожного з подружжя за утриманням будинку та господарювання. Так, можна домовитися у тому, яку частину доходів вони залишають собі, яку вкладають у сімейний бюджет. Це допоможе уникнути сварок через гроші.
Друге – можливість не допускати конфліктів при розподілі майна у разі розірвання шлюбу. Найчастіше саме в цьому полягає суть шлюбного контракту. Адже в ньому можна домовитися про те, що кому належатиме при розлученні та визначити правовий статус набутого під час шлюбу майна. 
Основним є те, щоб обидві сторони мали однакове уявлення про природу шлюбного договору і справді мали намір його укласти. Адже не секрет, що досить часто укладання шлюбного договору розцінюється як недовіра між подружжям, і тоді укладанням такого договору можна зберегти майно, але втратити “кохання”. Так чи інакше, тому стосунки можуть зазнати краху.
Звичайно, шлюбний договір, як і будь-яку іншу угоду, можна оскаржити, а значить, що 100% гарантії він нікому не дає.
Шлюбний договір насамперед покликаний зміцнювати сім'ї. Він враховує побажання та інтереси пари і як наслідок – зменшує кількість суперечок та конфліктів між ними. А в тому він не лише полегшує процес розлучення, а й вирішує це цивілізовано.
Потрібен чи ні шлюбний контракт, вирішувати, звичайно, за внутрішнім переконанням кожного. Якщо виникло бажання убезпечити себе від потенційних ризиків при розірванні шлюбу, краще підписати цей документ і належним чином його оформити.
А до оформлення шлюбного договору слід підійти серйозно, радимо звертатися для розробки договору до фахівця, який зможе прописати умови договору саме під конкретну ситуацію та Ваші побажання. Адже в наступному саме цей договір зможе допомогти Вам якнайшвидше вирішити всі суперечки та уникнути багаторічних судових позовів.
Якщо у Вас виникли додаткові питання для отримання консультації, телефонуйте до Адвокатського об'єднання «Вишневий та Партнери» + 38 (098) 000 2411 або пишіть: vyshnevyi.partners@gmail.com
Ми в соціальних мережах:
Facebook https://www.facebook.com/Vyshnevyi.partners
Telegram https://t.me/vyshnevyi
Instagram https://instagram.com/vyshnevyi.partners
Youtube https://www.youtube.com/channel/UC3Az6EVAf9brHkaSETZvI-A