Колишнє подружжя та право на спадщину. Аналіз судової практики АО “Вишневий та Партнери”
На практиці адвокати Адвокатського об'єднання “Вишневий та Партнери” часто стикаються зі зверненнями клієнтів щодо спадкування за законом після померлого колишнього чоловіка/дружини. Так, необхідно пам'ятати, що розірвання шлюбу є зміною сімейного стану, що скасовує цивільні права та обов'язки подружжя по відношенню один до одного, у тому числі це і право на спадкування, оскільки відповідно до ст. 1261 ЦК України насамперед право на успадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той із подружжя, який його пережив, та батьки.
При цьому положеннями Сімейного кодексу регулюється і те, що подружжям є й особи, які проживають у цивільному шлюбі, а їхнім стосункам притаманні ознаки сім'ї.
У свою чергу, Постановою від 13.02.2020р. Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 761/24118/18, суд дійшов висновку, що проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них права на спадкування згідно із законом насамперед на підставі статті 1261 ЦК України.
Короткий виклад обставин справи:
Жінка звернулася до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та дружини без шлюбу, та зміна черговості отримання права на спадкування мотивуючи його тим, що після розлучення вона продовжувала проживати разом зі своїм колишнім чоловіком, але через невеликий час після їхнього розлучення її колишній чоловік помер та повторно зареєструвати шлюб не встигли, хоча й продовжували проживати однією родиною, вести спільне господарство, підтримувати сімейні стосунки.
Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив.
Рішення районного суду мотивоване тим, що підтримка відносин між позивачем і спадкодавцем після розірвання шлюбу та часу смерті спадкодавця не можуть бути підставою для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без укладення шлюбу і тим більше не можуть бути підставою для визначення позивача як спадкоємця за закону.
Апеляційний суд із такою думкою погодився.
Позивачем на зазначені рішення було подано касаційну скаргу, яку Касаційний цивільний суд також залишив без задоволення.
Приймаючи таку ухвалу, КЦС послався на те, що згідно з положеннями ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або у будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіки, які не перебувають у шлюбі між собою або у будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Наявність такого факту встановлюється судом на підставі доказів ведення загального господарства, наявності у сторін загального бюджету, проведення спільних видатків, придбання іншого майна на користь сім'ї.
При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше п'яти років до відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані загальним побутом, мають взаємні правничий та обов'язки.
За положеннями частини другої статті 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем згідно із законом наступних черг, може за рішенням суду отримати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу займалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцю, який через похилого віку, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Підставами задоволення позову про зміну черговості отримання спадкоємцями згідно із законом права на спадкування є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкоємцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, привітання зі святами тощо) .д.); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцю, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження – прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, зазначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, при якому особа не може самостійно забезпечувати свої потреби, спричинена похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.
Для задоволення такого позову потрібна наявність усіх п'яти вищезазначених обставин.
Однак позивачем доведено наявність зазначених вище юридичних фактів у їхній сукупності.
Якщо у Вас виникли додаткові питання для отримання консультації, телефонуйте: + 38 (098) 000 2411 або пишіть: vyshnevyi.partners@gmail.com
