

У Кримінальному процесуальному кодексі України чітко прописано підстави для прийняття виправдувального вироку (ст. 373 КПК України). Такий вирок ухвалюється, якщо не доведено, що:
1) скоєно кримінальний злочин, у якому звинувачується особа;
2) кримінальне правопорушення скоєно обвинуваченим
3) у діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Переважна кількість виправдувальних вироків у кримінальних провадженнях виноситься на підставі недотримання кримінально-процесуального законодавства під час проведення слідчих дій. Це може бути незаконне затримання, обшук, порушення конституційних прав громадянина, незнання законодавства і успішно обрана адвокатом тактика захисту клієнта.
Короткий виклад обставин справи:
У даній справі № 711/6059/19 Постановою Верховного Суду колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 18 листопада 2020 року особу було виправдано за ч. 1 ст. 263 КК України.
Прокурором на вирок районного суду та постанову суду апеляційної інстанції було подано касаційну скаргу про скасування згаданих рішень та направлення справи на новий судовий розгляд до місцевого суду.
Проте, Касаційний кримінальний суд визнав зазначену скаргу необґрунтованою та залишив її без задоволення.
Ухвалюючи таке рішення, ККС послався на те, що згідно з матеріалами справи до початку досудового розслідування в ній було проведено огляд місця події під час якого з кишені виправданої і було вилучено вибухові речовини.
При цьому особа, яка притягувалася до кримінальної відповідальності в момент вилучення заборонених предметів, перебувала в наручниках на руках, які були прийняті за спину і самостійно дістати зазначені предмети з кишені своїх штанів не могла.
За нормами ч. 1 ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини скоєння кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.
Однак у цьому конкретному випадку перебіг згаданої слідчої дії, виходячи зі змісту протоколу та додатків до нього, вказує на те, що фактично було проведено не огляд місця події, а обшук затриманого.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про національну поліцію» поверхнева перевірка як превентивний поліцейський захід є здійсненням візуального огляду особи, проведенням по поверхні одягу особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуальним оглядом речі чи транспортного засобу. Відповідно до положень ч. 3 ст. 208 КПК України уповноважена посадова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманого за дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 та ст. 236 цього Кодексу.
Отже, фізичне затримання виправданого здійснено уповноваженою посадовою особою, а його обшук проведено слідчим, який мав дотримуватись зазначених правил кримінального процесуального закону.
Крім цього, досудове розслідування починається з моменту вчинення певної процесуальної дії – внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. До цього моменту можна провести лише одну слідчу дію – огляд місця події, інші слідчі дії можна проводити тільки після такого внесення.
У цій справі фактичний особистий обшук виправданого було проведено до внесення відомостей до ЄРДР і, отже, до початку досудового розслідування.
Таким чином, зазначені дії проведені з порушеннями норм КПК України, а тому всі докази отримані під час їх проведення є неприпустимими, що і стало підставою для прийняття рішення про виправдання особи та закриття кримінального провадження.
Якщо у Вас виникли додаткові питання для отримання консультації, телефонуйте: + 38 (098) 000 2411 або пишіть: vyshnevyi.partners@gmail.com