Докази, що підтверджують статус спільного майна. Аналіз судової практики АО "Вишневий та Партнери"

Ми вже неодноразово аналізували судову практику, яка регулює статус спільного майна подружжя. Однак кожна ситуація клієнта може бути індивідуальною і не схожою на жодну справу, у зв'язку з цим виникає потреба в моніторингу судових рішень.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 552/5693/18 окреслив основні критерії надання майну статусу загального. ВС дійшов висновку, що таким критеріям є:
1) час придбання такого майна;
2) кошти, за які таке майно було придбано (джерело придбання)
3) мета придбання майна, що дозволяє надати йому правового статусу спільної власності подружжя.
Короткий виклад обставин справи: У 2018 році жінка звернулася до суду з позовом до чоловіка про встановлення факту проживання однією сім'єю за період з січня 1997 року, до вересня 2018 року і – як наслідок, просила визнати спільним майном (і визнати нею право власності на ½ частина): квартири, автомобіля, коштів, вміст сейфа, гаража, земельну ділянку та садовий будинок у садівничому товаристві.

Чоловік помер, про що свідчить зведення спадкової справи, приватним нотаріусом та подання жінкою заяви на прийняття спадщини від 20.11.2018 року. У травні 2019 року, ухвалою суду першої інстанції розгляд справи було відновлено та залучено до участі правонаступників відповідача (спадкоємцям).

Однак рішенням суду першої інстанції в задоволенні позову жінки відмовлено повністю, внаслідок недоведеності заявлених позивачем вимог, а також відсутності доказів наявності загального бюджету та видатків на придбання спільного майна.

Жінка подала апеляційну скаргу, яка була задоволена у зв'язку з:

• встановленим доведеним фактом спільного проживання не з січня 1997 року, а з 01.01.2004 до вересня 2018 року. Причиною такого висновку стало те, що Сімейний кодекс набрав чинності з 01.01.2004 року, а Кодекс про шлюб та сім'ю України (у редакції від 1969 року), що діяв до цього, не передбачав такої норми права, встановленої у статті 74 Сімейного кодексу, таким чином, до появи, не можна без правової підстави встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
• надано квартирі, автомобілю, коштам, утримання сейфу статус спільного спільного майна подружжя, визнано жінкою ½ частку на таке майно;
• земельній ділянці та садовому будинку статус спільного майна не надано, оскільки будинок був збудований у 1989 році, коли ця жінка та чоловік перебували у зареєстрованому шлюбі (а отже, суд дійшов висновку, що стаття 74 Сімейного кодексу до врегулювання спірних відносин по дому не застосовується ), до того ж тоді діяв Кодекс про шлюб та сім'ю і не містив такої статті 74 норми права;
• гараж спіткала та сама доля – оскільки збудований він у 2000 році, тоді як норма статті 74 Сімейного кодексу, на яку посилалася жінка, ще не діяла.

Одним із правонаступників було подано касаційну скаргу, яку Верховним Судом було залишено без задоволення. У скарзі правонаступник посилався на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність рішенню апеляції правовим висновкам ВС а також недостатнє дослідження доказів у справі.

Відхиляючи скаргу та залишаючи в силі рішення апеляційної інстанції ВС/КЦС встановив:

Суд має встановити не лише факт спільного проживання сторін у справі, а й обставини придбання спірного майна внаслідок спільної роботи. А спільною працею людей вважаються їхні спільні чи індивідуальні трудові зусилля, внаслідок яких вони отримали спільні чи особисті доходи, об'єднані у майбутньому для придбання такого майна, або ж ведення ними загального господарства, побуту та бюджету;

При застосуванні статті 74 СК України важливо врахувати, щоб особи не перебували в будь-якому іншому шлюбі в даний час, і що між ними склалися усталені стосунки, властиві подружжю.

Крім факту спільного проживання, для визнання осіб такими, що проживають однією сім'єю, важливо також:

1. наявність загального бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування;
2. участь у загальних витратах на утримання житла, його ремонт;
   взаємної допомоги;
3. наявність усних чи письмових домовленостей щодо порядку користування житловим приміщенням;
4. інші обставини, що свідчать про реальність сімейних відносин.
   оскільки правова підстава визнання осіб такими, які проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу поміщена у статті 74 чинного Сімейного кодексу України, то доведенню у цій справі підлягає період проживання, що розпочався з дати набрання чинності СК України (а отже, і набрання чинності статтею 74).

Позивачем були надані до матеріалів справи такі докази як довідки, акти, квитанції, фотографії за різним періодом часу, на яких зафіксовано події у колі сім'ї, спільний відпочинок, поїздки, крім того, з матеріалів справи вбачається, що в період спільного проживання однією сім'єю, вони працювали, продали спільну квартиру, отримували пенсію, мали депозитні вклади.

Було залучено багато свідків, які надавали свідчення на користь жінки. Всі ці докази визнані судом достатніми для встановлення факту проживання однією сім'єю та надання майну статусу спільного майна подружжя.

Якщо у Вас виникли додаткові питання для отримання консультації, телефонуйте: + 38 (098) 000 2411 або пишіть: vyshnevyi.partners@gmail.com