Як поділити майно, набуте у фактичних шлюбних відносинах?

Вже тривалий час у суспільстві простежується динаміка втрати актуальності інституту зареєстрованого шлюбу.

Однак, небажання реєструвати шлюб може призвести до виникнення проблем при розподілі майна, набутого в період фактичних шлюбних відносин.

Насамперед слід розуміти, що юридичне поняття «громадянський шлюб» у законодавстві відсутнє.

З юридичної точки зору відносини жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу називаються «фактичні шлюбні відносини» або «родина».

У Сімейному кодексі України, який регулює ці правовідносини, визначено, що у випадку, коли жінка та чоловік спільно проживають як одна сім'я, але при цьому шлюб між ними не зареєстрований, і вони не перебувають у будь-якому іншому шлюбі, майно, яке вони набувають за час спільного проживання, належить їм у праві спільної сумісної власності.

При цьому, на майно, яке є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою чи у будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 Сімейного кодексу України.

Отже, поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не одружені між собою, прирівняно до поділу майна між особами, які офіційно зареєстрували свій шлюб.

Що слід знати при розподілі майна, набутого у фактичних шлюбних відносинах .

З метою захисту майнових прав особи, що виникли у неї в період перебування у фактичних шлюбних відносинах, необхідно довести факт проживання однією сім'єю. Тобто слід надати докази спільного проживання чоловіка та жінки, ведення ними загального господарства, побуту та спільного бюджету у конкретний період часу.

У справі №522/25049/16-ц Верховний Суд зазначив, що для визначення осіб як таких, які перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнової суперечки на підставі статті 74 СК України, суд має встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу у період, протягом якого було придбано спірне майно.

Другим важливим елементом поділу майна, набутого в період фактичних шлюбних відносин є необхідність доказу, що майно, що є предметом поділу, було придбано в результаті спільної роботи, тобто за рахунок загальних трудових зусиль. З метою з'ясування цих обставин суди встановлюють придбання майна, щодо якого заявлено вимогу про поділ, джерела отримання, таким чином грошові кошти, за які таке майно було придбано, а також мету, що у свою чергу дозволить визначити правовий статус майна як об'єкта спільної сумісної власності.

Спільний відпочинок не підтверджує стосунки, властиві подружжю.

Перебування чоловіка і жінки у фактичних шлюбних відносинах має припадати не лише фактом їхнього спільного відпочинку, а, насамперед, доведенням факту ведення загального господарства, наявності загального бюджету та взаємних прав та обов'язків, властивих подружжю.

Верховний Суд зазначив, що факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святах, пересилання один одному коштів на рахунок, власними силами, без доказу факту ведення спільного господарства, наявності загального бюджету та взаємних прав та обов'язків притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склалися і мали місце, усталені відносини, властиві подружжю. (Постанова Верховного Суду від 28 серпня 2019 року, справа №588/350/15-ц).

В іншій справі Верховний Суд зазначив, що сам факт періодичного спільного відпочинку не є достатньою підставою для визнання факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. (Постанова Верховного Суду від 27 лютого 2019 року, справа №522/25 049/16-ц).

Законодавчі обмеження щодо перебування у фактичних шлюбних відносинах.

Відповідно до положень ст.74 СК України майно, придбане жінкою та чоловіком за час їхнього спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності за умови, якщо жоден з них не перебуває у шлюбі між собою або у будь-якому іншому шлюбі.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та розподіл спільного майна подружжя» судам роз'яснено, що при застосуванні статті 74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені стосунки, властиві подружжю.

Отже, ні людина, ні жінка в період їх перебування у фактичних шлюбних відносинах не можуть перебувати в будь-якому іншому зареєстрованому шлюбі, адже це прямо суперечить законодавству. Жінка та чоловік можуть одночасно бути лише в одному шлюбі, а право на повторний шлюб у них виникає лише після припинення попереднього шлюбу.

Крім того, факт проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу може встановлюватися лише з 01 січня 2004 року, оскільки Кодексом про шлюб та сім'ю Української РСР такої можливості не передбачалося.

Верховний Суд у ухвалі від 24 січня 2020 року, справа № 546/912/16-ц, зазначив, що правильним є висновок апеляційного суду про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 01 січня 2004 року, оскільки інститут спільного проживання осіб як чоловіків і жінок було введено до національного законодавства Сімейного кодексу України, який набув чинності одночасно з набранням чинності Цивільним кодексом України. Кодекс про шлюб та сім'ю Української РСР, який діяв до 1 січня 2004 року, таких положень не містив.

Термін позовної давності при розподілі майна, набутого у фактичних шлюбних відносинах.

Закінчення строків позовної давності для звернення до суду з позовом про поділ майна тягне за собою відмову судом у задоволенні позову, а значить і втратою прав на отримання у власність своєї частки у спільному майні.

Поширена думка про те, що термін позовної давності для звернення до суду розпочинає свій відлік з дати припинення фактичних шлюбних відносин. На цій підставі, інший з подружжя, дочекавшись трирічного терміну з моменту розірвання шлюбу, починає заявляти, що майно тепер належить йому і поділу, у зв'язку зі сплином трирічного терміну, воно вже не підлягає.

Однак позовна давність обчислюється з дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

Отже, ключовим у цьому питанні не є момент, коли сторони припинили фактичні шлюбні відносини, оскільки з цим фактом жодних порушень прав на майно не пов'язують, а особи й надалі можуть вільно володіти, користуватися та розпоряджатися спільним майном.

Відлік терміну позовної даності починається з моменту перешкоджання одним із співвласників іншому вільно володіти, користуватися або розпоряджатися спільним майном.

Докази проживання сім'єю без реєстрації шлюбу.

Обов'язковою умовою для визнання чоловіка та жінки, які перебувають у фактичних шлюбних відносинах, крім, власне, факту спільного проживання є наявність загального бюджету, спільної участі у придбанні майна для спільного користування та у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних або письмових домовленостей щодо порядку користування житловим приміщенням, інших обставин, що свідчать про реальність сімейних відносин.

У постанові від 11 лютого 2021 року, справа № 158/431/19, Верховним Судом зроблено висновок про те, що для вирішення майнової суперечки між чоловіком та жінкою, які не перебували у зареєстрованому шлюбі суд має встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу у період, протягом якого було придбано спірне майно. Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, свідчення свідків; ділове та особисте листування; свідоцтва про народження дітей, у яких людина у добровільному порядку записана як батько, витяги з господарських книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільну купівлю майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, довідки житлово-експлуатаційних організацій, органів місцевого самоврядування про спільне проживання та господарювання.

У свою чергу, самі по собі свідчення свідків не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу (ухвала Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі № 129/2115/15-ц)

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд і в постанові від 12 грудня 2019 року, справа № 466/3769/16, вказавши, що свідчення свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

У той же час, тривале проживання чоловіка і жінки окремо у зв'язку з особливостями їхньої професійної діяльності не може свідчити про припинення фактичних шлюбних відносин та їх відсутність. (Постанова Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 354/693/17-ц)

Цікавим з погляду доведення факту знаходження у фактичних шлюбних відносинах є правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 12 червня 2019 року, справа № 359/659/16-ц, за якою факт участі чоловіка та жінки у програмі штучного запліднення з репродуктивних технологій може свідчити існування між ними відносин, властивих обом подружжю.

Отже, висновки Верховного Суду у цій категорії суперечок, загалом, є послідовними, що забезпечує єдність судової практики, відповідає вимогам передбачуваності, отже, дозволяє здійснити ефективний судовий захист під час розгляду судових суперечок цієї категорії.

Якщо у Вас виникли додаткові питання, для отримання консультації телефонуйте до Адвокатського об'єднання «Вишневий та Партнери» + 38 (098) 000 2411 або пишіть: vyshnevyi.partners@gmail.com

Ми в соціальних мережах:

Facebook https://www.facebook.com/Vyshnevyi.partners

Telegram https://t.me/vyshnevyi

Instagram https://www.instagram.com/vyshnevyi.partners

Youtube https://www.youtube.com/channel/UC3Az6EVAf9brHkaSETZvI-A