Коли можна ігнорувати висновки ВСУ – позиція ВС

Внаслідок внесення істотних змін до відповідної норми права або її скасування втрачає актуальність та висновок Верховного Суду України щодо її застосування.

Це підкреслив Касаційний кримінальний суд в постанові від 20.01.2021, відмовляючи у передачі справи №233/8772/19 на розгляд Великої палати ВС з метою відступу від висновку ВСУ.

Сам термін «висновок щодо застосування норми права» вказує на те, що такий висновок має похідний характер від норми права і не може зберігати обов'язковий характер після внесення змін та/або доповнень до відповідної норми права, які істотно змінюють її зміст, або після її скасування.

Протилежний підхід по суті надавав би висновку ВСУ більшої юридичної сили, ніж сама правова норма, якої він стосується. І означало б, що суди повинні ігнорувати внесені законодавцем зміни аж до моменту прийняття ВП ВС рішення про відступ від попереднього висновку ВСУ. Однак це очевидно суперечити не лише положенням закону від 3.10.2017 №2147-VIII, а й здоровому глузду.

Не створює таких підстав і твердження, що положення, на які серед іншого посилався ВСУ у такій постанові, не змінилися. Адже положення п.7 §3 розд.4 Закону №2147-VIII передбачають особливий порядок відступу від висновку ВСУ щодо застосування норми права, а не від кожного висловленого ним аргументу на користь такого висновку.