Коли повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання є неправомірним – ВС

Відсутність у виконавчому документі ідентифікаційного номера боржника, відомостей щодо місця проживання/перебування боржника не є підставою для винесення повідомлення про повернення виконавчого листа стягувачу без прийняття до виконання. Про це зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду під час розгляду справи № 465/5637/18 .

Верховний суд зазначив, що індивідуальний ідентифікаційний номер боржника покликаниий сприяти здійсненню виконавчого провадження та не впливає на суть і чинність виконавчого документа як такого. Наявність даних щодо ідентифікаційного номера у виконавчому документі є формальною характеристикою такого документа, а не визначальною.

Вимоги до виконавчого документа встановлено статтею 4 Закону № 1404-VIII згідно з якою  у виконавчому документі зазначаються зокрема:

1) назва та дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття та номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) дата народження боржника – фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб – за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган та мають відмітку у паспорті) боржника (для фізичних осіб) осіб – платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строків пред'явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду або іншому органу (посадовій особи), що видали виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника або можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника – фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача та боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.

У у разі, якщо рішення прийнято на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

З тим, відповідно до пунктів 1, 3 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Отже, Верховний суд вважає правильними висновки суду першої інстанції, що державним виконавцем не були використані у повній мірі права, надані йому Законом України «Про виконавче провадження», що призвело до незаконності винесеного повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, по суті відмови у відкритті виконавчого провадження.

Тому, позовна вимога про визнання протиправними дій та скасування повідомлення старшого державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання підлягає до задоволення.

Тобто, відомості про місце проживання/перебування боржника, ідентифікаційний номер боржника можуть здобуватися вже у процесі виконавчого провадження.