Хто компенсує негативні наслідки, спричинені затримкою рейсу під час відпочинку?

За вікном нещадно палить сонце, а синоптики щодня повідомляють про підвищення температури? Так, це означає, що у розпалі літо, а водночас і сезон відпусток. У цей час кожен обирає для себе море, гори, дику природу чи просто відпочинок за містом.

Цього року із ослабленням карантинних заходів значно підвищилася активність громадян до проведення відпусток за кордоном.

Звичайно, для власного комфорту більшість із нас, щоб не витрачати час на пошуки, одразу звертається до туроператора, де і порадять куди краще поїхати, і які квитки вигідніше придбати, і всі технічні моменти за наші гроші буде вирішено.

Однак великі незручності новоспеченим туристам приносять раптові затримки рейсів, які можуть спіткати їх на шляху до бажаного відпочинку. Прикро, коли через несвоєчасне відправлення транспорту авіакомпанії замість позитивних емоцій, людина, витративши значні кошти, отримує стрес, виснаження, більше того, несе додаткові фінансові витрати.

Хто несе відповідальність і має компенсувати завдані збитки у таких випадках – туроператор, турагент чи перевізник?
Так, Закон України «Про туризм» виділяє основних суб'єктів туристичної діяльності:

• туристичні оператори (далі – туроператори) – юридичні особи, створені відповідно до законодавства України, для яких винятковою діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність з надання характерних та супутніх послуг та послуг, що надаються в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність;
• туристичні агенти (далі – турагенти) – юридичні особи, створені відповідно до законодавства України, а також фізичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність з реалізації характерних та супутніх послуг;

Згідно з Правилами повітряних перевезень пасажирів затвердженого наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації № 186 від 14.03.2006 р.

Перевізник (або авіакомпанія) – особа, яка має постійне місце діяльності в Україні та яка є стороною договору про перевезення, а також всі інші особи, які беруть участь у перевезенні згідно з авіавантажною накладною та беруть на себе зобов'язання виконати перевезення . З метою звільнення та обмеження відповідальності, передбаченої або згаданої у цих Правилах або у будь-якому іншому документі, термін “перевізник” включає агентів, службовців, представників та підрядників перевізника, якщо Правилами не передбачено інше.
Про відповідальність за затримку перевезення та компенсації витрати висловився Касаційний цивільний суд у постанові від 20 травня 2021 року (справа № 335/6791/18).

Згідно з позовними вимогами, позивач звернулася з позовом до Туроператора Дочірнє підприємство «А.Є.Т. Джоїн ап» про визнання недійсним пункту договору, стягнення матеріальної компенсації та моральної шкоди. За даними справи, рейс позивача до країни відпочинку було затримано, згодом скасовано. Як наслідок, позивач із запізненням прилетіли до готелю, тим самим не використавши повноцінно сплачений путівкою термін перебування.

Проблематичним було й повернення позивача з дітьми на цей відпочинок. Рейс знову ж таки був затриманий, у процесі очікування погіршився стан здоров'я малолітньої дитини позивача, що спричинило додатково моральну та матеріальну шкоду особам.

Позивач просила стягнути з ТОВ «Джоїн ап!» грошову компенсацію за кожен скасований рейс. У статті 908 ЦК України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Відповідно до статті 910 ЦК України за договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а у разі здачі багажу – також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а при здачі багажу – також за його провезення. Укладання договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів).

Правовідносини в галузі авіаперевезення регулюються Конвенцією про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень від 28 травня 1999 року, що набули чинності для України 6 травня 2009 року, Повітряним кодексом України та Правилами.

Відповідно до пунктів 1, 2 глави 1 розділу IV Правил пасажирський квиток та багажна квитанція є підтвердженням укладання договору перевезення та відображають його умови. Квиток дає право пасажиру на переліт відповідним рейсом (рейсами) та зобов'язує перевізника здійснити відповідне перевезення пасажира та його багажу, а також надати інші послуги, пов'язані з перевезенням, згідно з умовами договору перевезення, крім випадків, визначених у пункті 4 цього розділу.

За змістом частини п'ятої статті 104 ПК України якщо пасажирам відмовлено у перевезенні проти їхньої волі, перевізник має виплатити компенсацію, зокрема у розмірі 400 євро – для рейсів дальністю від 1500 до 3500 кілометрів.

Суд дійшов висновку, що до обов'язків туроператора за договором на туристичне обслуговування входить забезпечення перевезення, а не здійснення самого перевезення. Тому відповідальність туроператора настає у разі встановлення факту незабезпечення чи невчасного забезпечення туристів обумовленими договором послугами. У правовідносинах, пов'язаних із перевезенням, туроператор виступає посередником між туристом та перевізником. За таких обставин суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок, що зазначені компенсаційні виплати за відміну рейсів можуть бути здійснені перевізником за наявності обставин, що зумовили зміни у розкладі перевезень, а відповідач у цій справі не має статусу перевізника.

Аналогічні висновки викладено Верховним Судом у постановах від 30 жовтня 2019 року у справі № 761/35935/15-ц (провадження № 61-23691св18), від 6 лютого 2020 року у справі № 711/1348/19 (провадження) № 6.

ВИСНОВОК

Роблячи висновок, слід зазначити, що у разі скасування рейсу відмови у перевезенні пасажири мають право на компенсацію від авіакомпанії в розмірі:
• 250 євро – для рейсів дальністю 1500 кілометрів;
• 400 євро – для рейсів дальністю понад 1500 до 3500 кілометрів;
• 600 євро – для рейсів дальністю понад 3500 кілометрів.

Авіаперевізник має право зменшити розмір компенсації, якщо пасажиру пропонується заміна маршруту перевезення до його пункту призначення альтернативними рейсами, час прибуття яких не перевищує запланованого:
• 2:00 – для рейсів дальністю 1500 кілометрів;
• 3:00 – для рейсів дальністю понад 1500 до 3500 кілометрів;
• 4:00 – для інших рейсів.

Однак, слід зазначити, що авіаперевізник не зобов'язаний виплачувати компенсацію, якщо він може надати підтвердження того, що причиною скасування рейсу була дія надзвичайних обставин або непереборної сили, якій не можна було запобігти, навіть якби було вжито всіх заходів.

Якщо у Вас виникли додаткові питання для отримання консультації, телефонуйте до Адвокатського об'єднання «Вишневий та Партнери» + 38 (098) 000 2411 або пишіть: vyshnevyi.partners@gmail.com

Ми в соціальних мережах:

Facebook https://www.facebook.com/Vyshnevyi.partners

Telegram https://t.me/vyshnevyi

Youtube https://www.youtube.com/channel/UC3Az6EVAf9brHkaSETZvI-A