НАРАХУВАННЯ АЛІМЕНТІВ З ВАРТОСТІ ВІДЧУЖЕНОГО БОРОЖНИКОМ НЕРУХОМОГО МАЙНА

Заявник звернувся до суду зі скаргою на дії начальника районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції та зазначав, що в провадженні РВДВС ДТУ знаходиться виконавчий лист про стягнення з нього аліментів на утримання доньки у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів щомісячно.

Скарга обґрунтована тим, що особа в порядку спадкування за законом, після померлої матері набула права власності на 1/2 частку квартири, інша 1/2 частка квартири належала йому відповідно до свідоцтва про право власності на житло, яку він згодом продав за 964 920 грн , що еквівалентно 34 000 доларів США

За результатом розгляду заяви стягувача про проведення перерахунку аліментів з урахуванням доходу, здобутого боржником від відчуження нерухомого майна, начальником РВСВС ГТУ було включено до доходів, на яких утримуються аліменти, вартість продажу заявником зазначеної вище квартири, що призвело до виникнення у нього заборгованості зі сплати аліментів , що склала 241 230 грн (1/4 частина від 964 920 грн).

Заявник вважає, що державний виконавець при визначенні розміру аліментів необґрунтовано включив до його доходів грошові кошти, отримані від продажу квартири та просив суд: признати неправомірними дії начальника РВДВС ГТУ.

Суд першої інстанції задовольнив скаргу. Суд зазначив, що за своєю економічною суттю дохід від продажу нерухомого майна не є «заробітком», а є виручкою, тобто різницею між вартістю майна при його набутті та після його продажу. Кошти від продажу майна, у розумінні статті 195 Сімейного кодексу України не є фактичним заробітком платника аліментів, а є майном, яке до продажу мало вираз квартири, а після продажу – її грошовий еквівалент, а тому за результатами продажу зазначеного немайнового майна платник аліментів не отримав заробітку/доходу.

Суд апеляційної інстанції дійшов іншого висновку та в задоволенні скарги відмовив.

Апеляційний суд вказав на те, що системний аналіз положень Переліку видів доходів, які враховуються під час визначення розміру аліментів дає підстави дійти висновку, що поняття «заробітку» включаються і виплати, які не є заробітною платою, зокрема, доходи від підприємницької діяльності, а тому має ширше тлумачення, ніж виплати, що виплачуються в межах трудових відносин. Вживання терміну «дохід» у дужках після поняття «заробіток», у контексті положень зазначеного Переліку видів доходів, що враховуються при визначенні розміру аліментів, може розумітися як визнання цих понять синонімами.

А тому апеляційний суд дійшов висновку, що нарахування аліментів з здобутих боржником доходів, у тому числі виручених від продажу нерухомого майна, відповідає нормам чинного законодавства України.

Касаційний цивільний суд ВС вирішив залишити в силі ухвалу суду першої інстанції про задоволення скарги.

Справа розглядалася Об'єднаною палатою КЦС.

ВС зазначив, що доходи боржника, які звільнені від оподаткування, не належать до бази відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, які підлягають стягненню у виконавчому провадженні.

Суд зауважив, що загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер та інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад.

Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є за своєю суттю нормами прямої дії. З урахуванням вимог справедливості та розумності будь-який суб'єкт приватного права безумовно спрямовує на споживання лише такі доходи, які становлять безумовний приріст його майна (заробітна плата, гонорари, плата за надання послуг, доходи від процентів за депозитами, орендна плата тощо).

Суд роз'яснив, що лише той дохід, який збільшує майно платника аліментів, якщо тільки він прямо не звільнений від цього Переліком видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів, має враховуватися під час визначення розміру аліментів.

Натомість, грошовий дохід, який є просто еквівалентом відчуженого платником аліментів майна, не повинен враховуватися під час визначення розміру аліментів.

ВС дійшов висновку, що виручення боржником грошових коштів від продажу нерухомого майна, в обмін на передачу покупцю права власності на зазначене нерухоме майно, не є наслідком отримання доходу платником аліментів, а є грошовим еквівалентом вартості цього майна до його продажу та не є видом заробітку ( доходу), з якого стягуються аліментні платежі, в розумінні Переліку видів доходів, що враховуються при визначенні розміру аліментів.

Постанова від 25.01.2021 у справі №758/10761/13-ц – https://reyestr.court.gov.ua/Review/94666367