Неправомірні дії пішохода не звільняють водія від відповідальності. Аналіз судової практики АО “Вишневий та Партнери”
Перебіжки дороги на червоне світло, перехід дороги в не впорядкованому місці, за умови, якщо пішохідний перехід на відстані 50 м, при цьому дорога має 4 смуги руху, пішохід ходить по проїжджій частині, можливо велосипедист їде на пішохідному переході – це все будні водіїв, погодьтеся, такі випадки трапляються по кілька разів на день. Ну і як наслідок кримінальна відповідальність для водія у разі смертельного результату в таких ситуаціях або адміністративна, якщо пощастить. Однак логічно, що відповідальність повинна нести саме пішохід. Відповіді на такі питання ми з'ясуємо разом, аналізуючи Постанову Верховного суду у справі 753/10028/18 від 05 серпня 2020 року.
Короткий виклад обставин справи:
Особа була засуджена за ч. 1 ст. 286 КК України за те, що вона керуючи автомобілем своєчасно не виявила на проїжджій частині пішохода, який рухався з права на наліво щодо траєкторії руху зазначеного транспортного засобу, і стала для водія перешкодою та небезпекою для руху, яку останній об'єктивно міг виявити, після чого негайно не прийняв заходи до зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, почав здійснювати гальмування зазначеного транспортного засобу із запізненням, а тому не зміг своєчасно зупинитися та скоїв наїзд вказаним транспортним засобом на пішохода, внаслідок чого останньому було викликано середню тяжкість тілесних ушкоджень.
При цьому за висновком експертизи порушення водієм вимог п. 12.3 ПДР знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням ДТП та його наслідками – заподіянням пішоходу тілесного ушкодження середньої тяжкості.
Апеляційний суд із таким висновком погодився.
На такі рішення стороною захисту було подано касаційну скаргу, яку мотивовано тим, що висновки про винність водія не підтверджені доказами, дослідженими в ході судового розгляду, та ґрунтуються на припущеннях, а також суперечать нормам матеріального та процесуального права.
Проте, Касаційний кримінальний суд із такими доводами адвоката не погодився і мотивував свою відмову у задоволенні касаційної скарги наступним.
З аналізу матеріалів справи випливає, що внаслідок порушення правил дорожнього руху, потерпілий створив небезпеку для дорожнього руху і таке твердження не викликає сумніву. Однак незалежно від причин виникнення небезпеки для руху чи перешкоди водій зобов'язаний був виконати вимогу п. 12.3 ПДР та негайно вжити заходів до зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди. Таким чином, те, що небезпека для руху (а саме перехід проїжджої частини поза пішохідним переходом, а також здійснення вибігу на проїжджу частину поза пішохідним переходом) створено внаслідок власної протиправної поведінки пішохода, не звільняє водія від виконання вимог зазначеного пункту правил дорожнього руху.
Якщо у Вас виникли додаткові питання для отримання консультації, телефонуйте: + 38 (098) 000 2411 або пишіть: vyshnevyi.partners@gmail.com
