Про презумпцію спільності права власності подружжя на майно. Аналіз судової практики АО “Вишневий та Партнери”
Чимало суперечок щодо права власності на нерухоме майно у адвокатів Адвокатського об'єднання “Вишневий та Партнери” перебувають у адвокатському досьє. Судова практика з цього питання є надзвичайно актуальною. Тож розглянемо Постанову Верховного Суду у справі № 682/2493/16-ц від 05 серпня 2020 року.
Короткий виклад обставин справи:
Людина до укладення шлюбу вкладала свої кошти частинами у будівництво квартири виходячи з договору інвестування. Але сама державна реєстрація права власності чоловіка на оплачену квартиру вже відбулася після укладання шлюбу.
Користуючись цим фактом, дружина звернулася з позовом про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна об'єктом права спільної сумісної власності, визнання права власності на зело частину нерухомого майна, усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення.
Суд першої інстанції задовольнив позов, суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову, суд касаційної інстанції скасував рішення суду апеляційної інстанції та залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Різні рішення судів у справі, як і раніше, демонструють відсутність єдиного підходу до застосування судами презумпції спільності права власності подружжя на майно, набутого як у шлюбі, так і при проживанні однією сім'єю без реєстрації шлюбу. У той самий час непослідовно також застосовується судами принцип тягаря доведення обставин, необхідні спростування цієї презумпції.
Тому досі відкрите питання, якими доказами саме позивач повинен підтверджувати свою участь у придбанні спірної квартири до укладення шлюбу, чи якими засобами доведення доводити факт проживання саме сім'єю без реєстрації шлюбу під час інвестування відповідачем власних коштів у будівництво. Невизначеність у цих питаннях та непослідовність судів при їх дослідженні призводить до несправедливих рішень.
У результаті ВС застосував статтю 74 СК України, встановив, що спірна квартира була «створена» під час спільного проживання сторін однією сім'єю до реєстрації шлюбу, і тому є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Тобто хоча людина і використала на будівництво квартири свої особисті кошти для укладення шлюбу, позов дружини має бути задоволений.
Якщо у Вас виникли додаткові питання для отримання консультації, телефонуйте: + 38 (098) 000 2411 або пишіть: vyshnevyi.partners@gmail.com
