

За повідомленням прес-служби, Колегія суддів цивільного суду ВС у справі № 292/389/17 від 25.11.2020 визначила коло спадкоємців за законом першої черги, які враховуються для визначення розміру обов'язкової частки у спадщині.
Короткий виклад обставин справи: батько позивача після смерті її бабусі почав оформлювати право на обов'язкову частку у спадщині, як повнолітня непрацездатна дитина спадкодавця відповідно до ст. 1241 ЦК, проте помер, не отримавши свідоцтва.
Нотаріус відмовив позивачеві у видачі свідоцтва про право на вказану частку, оскільки вже було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом відповідачу – онуку спадкодавця.
Пізніше суд визнав право позивача на спадщину згідно із законом обов'язкової частки у спадщині, яка належала її батькові, і вона отримала 1/4 спадщини, проте вважала, що її частка має становити 1/2 спадкового майна.
Відповідач подав до суду зустрічний позов, у якому просив визнати за ним право на спадок за заповітом 5/6 часткою спадщини, а за позивачкою – на 1/6 частку.
Місцевий та апеляційний суди відмовили у початковому позові та задовольнили зустрічний.
Верховний Суд погодився з таким висновком, вказавши таке.
Частиною 1 ст. 1241 ЦК встановлено, що, зокрема, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця успадковують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала кожному з них у успадкування за законом (обов'язкова частка).
При визначенні розміру обов'язкової частки у спадок враховуються всі спадкоємці згідно із законом першої черги.
До таких спадкоємців слід також відносити спадкоємців, що відмовилися від прийняття спадщини, не прийняли спадщину, відсторонені від права на спадкування або померли до відкриття спадщини, але є спадкоємцями по праву подання.
У зв'язку з цим доводи касаційної скарги про те, що спадкоємцем може бути лише особа, яка є живою на час відкриття спадщини, є неправильним тлумаченням норм спадкового права.
Суди правильно вказали, що на час відкриття спадщини живий син померлої – батько позивачки та двоє її онуків, а саме відповідач та ще один онук. Останні повинні успадковувати по праву уявлення частку спадщини, яка належала їхнім померлим батькам, якби вони були живими на час відкриття спадщини після смерті матері.
Тому розмір обов'язкової частки у спадщині становить 1/6 частини її частини, а саме 1/2 частини від тієї частки (1/3 частки), яку мав успадкувати батько позивача за законом за відсутності заповіту, а розмір частки відповідача за заповітом становить 5 / 6 частки.
Якщо у Вас виникли додаткові питання для отримання консультації, телефонуйте: + 38 (098) 000 2411 або пишіть: vyshnevyi.partners@gmail.com