Чи обов'язкове надання судом терміну на примирення подружжя?

На сьогоднішній день, як би прикро це не звучало, ми спостерігаємо прогресуючу тенденцію розірвання шлюбу подружжям. Коли чоловік та жінка мають різні погляди на життя, шлюб та сім'ю, ведення домашнього господарства, то очевидні суперечки, конфлікти як головні фактори для знищення сімейної ідилії. Результат – розкол шлюбних відносин, який наводить подружжя або в РАГС для розірвання шлюбу, або до суду.
Як визначено нормами сімейного законодавства України, подружжя, яке не має дітей, має право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу.
Однак, якщо подружжя вже має дітей, то розірвання шлюбу можливо здійснити тільки через суд.
Так, зазвичай при вирішенні питання про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд виносить рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, які мають істотне значення.
Однак одним з основних етапів судового розгляду справи про розірвання шлюбу є ухвала судом можливості примирення подружжя.
Стаття 111 Сімейного кодексу України визначає, що суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Чи обов'язкове встановлення судом терміну для примирення подружжя?
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу №200/952/18 та встановив, що надання строку для примирення подружжя є лише правом суду, а не його обов'язком.
У висновку наголошується, що суди при розгляді справ про розірвання шлюбу повинні уникати формалізму та розглядати кожен випадок як індивідуальний, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів щодо примирення подружжя.
Зокрема, ВС зазначає, що Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя, і це не випадково, оскільки такі питання можуть вирішуватися виключно у процесі розгляду конкретної справи.
Водночас Сімейним законодавством України визначено, що шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка. Примус жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3 та 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Верховний Суд ув'язнює, що надання терміну на примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком.
З цього випливає, що не у кожній справі про розірвання шлюбу судом буде надано термін для примирення. Адже якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам одного з подружжя, інтересам їхніх дітей, сім'я розпалася і зберегти її неможливо, сторони довгий час не підтримують фактичних шлюбних відносин, у них різний бюджет, ведуть окремо господарство, один із подружжя або обоє можуть перебувати у фактичних відносинах з іншими особами та створити нову сім'ю, у них можуть народитися діти, то у суду не залишається жодних сумнівів щодо винесення рішення про розірвання такого шлюбу.

Якщо у Вас виникли додаткові питання для отримання консультації, телефонуйте до Адвокатського об'єднання «Вишневий та Партнери» + 38 (098) 000 2411 або пишіть: vyshnevyi.partners@gmail.com

Ми в соціальних мережах:

Facebook https://www.facebook.com/Vyshnevyi.partners

Telegram https://t.me/vyshnevyi

Instagramhttps://instagram.com/vyshnevyi.partners?utm_medium=copy_link

Youtube https://www.youtube.com/channel/UC3Az6EVAf9brHkaSETZvI-A