Визначення місця проживання дітей у разі розлучення

16.09.2021

Зазвичай, подружжя, яке розлучається, домовляється про те, з ким із них проживатиме спільна дитина після розірвання шлюбу.

Однак немає жодних гарантій того, що надалі між колишнім подружжям погіршаться стосунки, і кожен з них не забиратиме дитину, посилаючись на відсутність рішення чи іншого документа, яким визначено місце проживання дитини.

Не завжди подружжя «оформлює юридично» місце проживання дитини у разі розірвання шлюбу. У такому разі, оскільки юридично місце проживання дитини залишається оформленим, то часто виникають ситуації, коли один із подружжя забирає дитину без згоди іншої. При цьому закон не порушується, оскільки батьки мають рівні права на дитину.

У цій статті йдеться про місце проживання малолітньої дитини у разі розірвання шлюбу між її батьками.

Якщо ви хочете запобігти негативним ситуаціям, пов'язаним з питанням визначення місця проживання дитини, пропонуємо діяти наступним чином:

1. Укладання договору визначення місця проживання дитини.
Договір про визначення місця проживання дитини – це домовленість між батьками про те, з ким із них проживатиме дитина на постійній основі, а також про участь батька, хто проживає (мешкатиме) окремо про його участь у житті дитини.

Статтею 109 Сімейного кодексу України визначено, що подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них проживатимуть діти, яка участь у забезпеченні умов їхнього життя буде той із батьків, хто проживатиме окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

Договір про визначення місця проживання дитини може бути укладений під час шлюбу, під час процедури розірвання шлюбу після розірвання шлюбу. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Водночас у договорі має бути прописано про: 1) домовленість батьків про місце проживання дитини; 2) участь батька, який проживає окремо від дитини у її утриманні; 3) здійснення тим із батьків, хто проживає окремо від дитини права на особисте виховання дитини.

Тобто у разі розлучення батьки можуть укласти договір, за яким визначать місце проживання дитини. Укладання відповідного договору про визначення місця проживання дитини свідчить про добровільне врегулювання взаємних прав та обов'язків.

2. Вирішення спору органом опіки та піклування.

Якщо батьки не змогли самостійно вирішити суперечку щодо визначення місця проживання дитини, у такому разі суперечка підлягає вирішенню органом опіки та піклування.

Перш ніж подати позов до суду, необхідно звернутися до органу опіки та піклування з відповідною заявою про визначення місця проживання дитини. Юридично така процедура називатиметься досудовим врегулюванням спору. За відсутності доказів звернення із заявою до органу опіки та піклування, суд може повернути ваш позов.
Для вирішення спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини через орган опіки та піклування один із батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання (знаходження) дитини наступні документи:

Заява;
копію паспорта;
довідку з місця реєстрації (проживання);
копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (за наявності);
копію свідоцтва про народження дитини;
довідку з місця навчання, виховання дитини;
довідку про сплату аліментів (за наявності).

Додатково, орган опіки та піклування може запитувати довідку про доходи заявника, документи, що підтверджують право власності на житло, договір оренди (найму) житлового приміщення, характеристику того батька, який хоче, щоб дитина залишилася проживати з ним.

Звернення до суду відбувається шляхом подання позовної заяви з необхідними документами позивачем (тим із батьків, хто подає позов і хоче, щоб із ним проживала дитина) до відповідача, тобто іншого батька.

Вирішуючи питання про визначення місця проживання дитини, суд враховує об'єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та укладання органу опіки та піклування. Однак найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання судді, яке має ґрунтуватися на внутрішній оцінці всіх обставин у їхній сукупності. Адже не можна формувати долю дитини, тому що батьки не змогли зберегти шлюб, і тому дитина не повинна бути позбавлена щасливого і спокійного дитинства.

Таким чином, при зверненні з позовом до суду вам необхідно доводити в суді, що ви саме той із батьків, який створить для дитини належні умови для її морального, духовного та фізичного розвитку.

Отже, законодавство визначає кілька способів вирішення питання щодо визначення місця проживання дитини: шляхом укладання відповідно до договору між батьками (добровільний); шляхом поводження з позовом до суду.
При розгляді справ за місцем проживання дитини враховуються втомлені соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан дитини, дотримання балансу між інтересами дитини, права батьків на виховання дитини та обов'язком батьків діяти на користь дитини.
Також суд/орган опіки та піклування враховує розмір доходу батьків (тобто здатний той із батьків, з ким проживатиме дитина повністю забезпечити дитину всім необхідним для її розвитку), характеристику батьків, наявність власного житла.

Якщо у Вас виникли додаткові питання для отримання консультації, телефонуйте до Адвокатського об'єднання «Вишневий та Партнери» + 38 (098) 000 2411 або пишіть: vyshnevyi.partners@gmail.com

Ми в соціальних мережах:

Facebook https://www.facebook.com/Vyshnevyi.partners

Telegram https://t.me/vyshnevyi

Instagram https://instagram.com/vyshnevyi_partners?utm_medium=copy_link

Youtube https://www.youtube.com/channel/UC3Az6EVAf9brHkaSETZvI-A