

Як відомо за загальним правилом поділу майна подружжя, все що було придбано ними у шлюбі має ділитися навпіл. Однак, коли справа доходить до самого поділу, кожен із подружжя намагається отримати собі у власність якомога більшу частину майна.
Однак завжди діє презумпція спільного майна подружжя, і коли суд може відступити від принципу рівності часток, далі в цій статті.
Проаналізувавши судову практику, можна побачити таку закономірність. Якщо з позовом звертається дружина і просить розділити спільне майно, то як на підставу збільшення розміру своєї частки, остання посилається на наявність дітей, які проживають з нею і те, що не вистачає засобів для утримання дитини.
Але чи достатньо цих підстав для відступу від принципу рівності часток, необхідно проаналізувати висновки Верховного суду.
Зокрема, в постанові від 24 вересня 2020 року у справі № 570/685/19, дійшов таких висновків:
«При вирішенні спору про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд відповідно до частин другої, третьої статті 70 СК України в окремих випадках може відступити від принципу рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають суттєве значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів, які вони отримують, є недостатнім для забезпечення їх фізичного, духовного розвитку та лікування). Під обставинами, що мають істотне значення для справи, потрібно розуміти не тільки випадки, коли один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив або пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї, а й випадки, коли один із подружжя не мав із поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хворобу тощо) самостійного заробітку чи доходу (частина перша статті 60 СК України).
Вирішуючи суперечку, суди попередніх інстанцій, встановивши, що спірний житловий будинок був придбаний подружжям у період перебування в шлюбі, а тому є їх спільною сумісною власністю, обґрунтовано виходили з того, що частки сторін рівні, підстави для відступу від принципів рівності часткою подружжя під час поділу майна відповідно до частини третьої статті 70 СК України відсутні.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що проживання дітей з позивачем, враховуючи встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини та положення статті 70 СК України, не є підставою для збільшення частки одного з подружжя. Наявність інших обставин, за яких можливий відступ від принципів рівності часток подружжя при розподілі спірної квартири, позивачем не доведено.
При цьому ОСОБА_1 не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження розміру витрат, які вона щомісяця несе на утримання дітей, а також, що розмір аліментів, які вона отримує, є недостатнім для забезпечення їх фізичного, духовного розвитку та лікування. Крім того, зі змісту рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 5 вересня 2018 року, яким з ОСОБА_3 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на дітей, слідує, що остання під час розгляду справи подала заяву про зменшення позовних вимог та просила стягнути аліменти у розмірі, в якому вони і були стягнуті судом.
Отже, посилання позивача на недостатній розмір аліментів для утримання дітей є безпідставним».
Крім цього, Верховний суд у постанові від 7 вересня 2020 року у справі № 522/4240/15-ц дійшов таких висновків:
«Вирішуючи спір, надавши належну правову оцінку доказам, що є в матеріалах справи, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що спірне рухоме та нерухоме майно придбано сторонами за час зареєстрованого шлюбу і є спільною і підлягає поділу між ними у рівних частках. Верховний Суд погоджується з висновком судів про те, що
ОСОБА_1 не надала належних та допустимих доказів на підтвердження підстав для відступу від принципу рівності часток при розподілі спільного майна подружжя, оскільки відсутні умови, передбачені статтею 70 СК України. Аргументи ОСОБА_1 про злісне невиконання своїх батьківських обов'язків зі сплати аліментів на утримання дитини не знайшли свого підтвердження та спростовуються встановленими судами обставинами. Проживання дитини із позивачем саме по собі не є підставою для збільшення частки одного із подружжя».
Статтею 70 СК України передбачено два випадки, коли суд має право відступити від початку рівності часткою подружжя у праві спільної власності.
По-перше, при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від принципів рівності часток подружжя у спільній сумісній власності подружжя за обставин, що мають суттєве значення, особливо якщо один з них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив або пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. По-друге, за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні сини, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони отримують, є недостатнім для забезпечення їх фізичного, духовного. розвитку та лікування.
Таким чином, враховуючи практику Верховного суду, для відступу від принципу рівності часток при розподілі спільного майна подружжя необхідно надати вагомі докази, щоб підтвердити умови, передбачені статтею 70 СК України.
Якщо у Вас виникли додаткові питання для отримання консультації, телефонуйте: + 38 (098) 000 2411 або пишіть: vyshnevyi.partners@gmail.com