

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Постановою від 4 грудня 2019 року у справі №751/ 4821 / 17 дійшов висновку про те , що якщо пішохід , переконавшись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху , почав перехід проїжджої частини у спеціально відведеному для цього місці , а водій свідомо не зупинившись перед нерегульованим пішохідним переходом , у той час , як пішохід почав рух , безумовно створив йому небезпеку , відповідно, порушив норму 18.1 ПДР України .
Короткий виклад обставин справи: Інспектором УПП було винесено ухвалу про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. У постанові зазначено, що цього дня об 11:00 05 хвилин позивач, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому знаходився пішохід, не зменшив швидкості і не зупинився, щоб надати дорогу пішоходу, ніж порушив вимоги пункту 18.1 Правил дорожнього руху України (ПДР) ) та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. При цьому в ході судового розгляду було досліджено відеозапис правопорушення та встановлено, що позивач мав можливість завчасно бачити пішохода на нерегульованому пішохідному переході, при цьому не зменшував швидкість автомобіля, яким керував, а пішохід зупинився на пішохідному переході на певний період часу, щоб проїхав автомобіль під керуванням позивача.
Позовні вимоги водія обґрунтовано , зокрема тим , що він рухався у щільному потоці автомобілів , а тому зупинкою автомобіля міг створити аварійну ситуацію.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову.
Апеляційний суд задовольнив вимоги апеляційної скарги .
Верховний Суд погодився з рішенням суду першої інстанції , який визнав , що інспектор поліції при складанні постанови про адміністративне правопорушення щодо позивача діяв на підставі , в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України .
ВС послався на такі норми :
Вимога пункту 18.1 ПДР України передбачає , що на нерегульованих пішохідних переходах пішоходи мають перевагу у русі перед транспортними засобами з моменту, коли вони ступили на перехід. Для виконання вимоги цього пункту водій транспортного засобу обов'язково повинен своїм маневром показати пішоходам, він дає дорогу , тобто знизити швидкість , якщо цього достатньо для того , щоб дати дорогу або зупинитися .
Забороняється здійснювати об'їзд пішохода , що знаходиться на пішохідному переході незалежно від відстані між ним та транспортним засобом , а також збільшувати швидкість з метою « проскочити » перед пішоходом , який ступив на нерегульований пішохідний перехід.
Таким чином , водій повинен врахувати можливі маневри пішохода на пішохідному переході ( пішохід може зупинитися, передбачаючи небезпеку , побігти або сповільнити хід) та спрогнозувати можливий розвиток ситуації : якщо ймовірно , що шляхи руху пішохода (незалежно від того , як він рухається ) та транспортного засобу можуть перетнутися на переході, – уникнути такої ситуації , тобто дати дорогу пішоходу .
Таким чином , перед нерегульованим пішохідним переходом , позивач не надав перевагу пішоходу , яка почала рух через проїжджу частину. У цей час правою смугою , не зупиняючись, проїхав автомобіль позивача.
Тобто пішохід , переконавшись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху , почав перехід проїжджої частини у спеціально відведеному для цього місці. Відповідно, явно не зупинившись перед нерегульованим пішохідним переходом , у той час , як пішохід почав рух , позивач безумовно створив йому небезпеку , відповідно, порушив норму 18.1 ПДР України .
Якщо у Вас виникли додаткові питання для отримання консультації , телефонуйте до адвокатського об'єднання « Вишневий та Партнери» + 38 (098) 000 2411 або пишіть: vyshnevyi.partners@gmail.com