

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду залишив без задоволення касаційну скаргу прокурора на ухвалу апеляційного суду щодо засудженого, який відповідно до вироку місцевого суду був визнаний винним у тому, що придбав вогнепальну зброю та боєприпаси без передбаченого законом дозволу. Крім того, під час конфлікту з двома особами, які наносили йому ударів, чоловік, перебуваючи у стані сильного душевного хвилювання, вистрілив із револьвера в бік цих осіб: одна з них отримала постріл у голову, що заподіяло їй тілесні ушкодження, від яких настала смерть , а друга – у тулуб, що заподіяло їй легкі тілесні ушкодження, які призвели до короткочасного розладу здоров'я
Орган досудового розслідування обвинувачував особу у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 115 УК України.
Проте місцевий суд перекваліфікував дії особи за ч. 1 ст. 115 на ст. 116 УК України та з ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 на ч. 2 ст. 125 УК України. ЇЇ було засуджено за ст. 116, ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 263 УК України до 7 років позбавлення волі та звільнено від відбування покарання у зв'язку з його повним відбуттям.
Апеляційний суд установив, що висновок місцевого суду у вироку в частині кваліфікації дій особи за ст. 116 УК України та ч. 2 ст. 125 УК України є помилковим, та скасував цей вирок у частині засудження особи за цими статтями, а провадження за обвинуваченням за ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 115 УК України закрив на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Суд постановив уважати особу засудженою за ч. 1 ст. 263 УК України та притягнути до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців. У решті вирок місцевого суду залишено без змін.
ККС ВС погодився з таким висновком апеляційного суду: місцевий суд повно та всебічно дослідив докази, установив фактичні обставини справи, проте надав неправильну юридичну оцінку діям особи.
Так, апеляційний суд зазначив, що відповідно до встановлених місцевим судом фактичних обставин чоловік під час раптового конфлікту, який виник через протизаконне насильство з боку двох осіб, які перебували у стані алкогольного сп'яніння і нанесли йому численних ударів кулаками та ногами у різні частини тулуба і голову, керуючись мотивом припинення протиправних дій потерпілих, вихопив із сумки револьвер, заряджений дев'ятьма патронами. При цьому він перебував у положенні на колінах та, будучи притиснутим до землі, з накинутою на голову курткою, зробив підряд два вистріли у бік цих осіб.
Врахувавши поведінку нападників, яких було двоє, спрямованість умислу, інтенсивність і характер дій, що давали особі, яка захищалася, підстави сприймати реальну загрозу, апеляційний суд дійшов висновку про наявність у діянні засудженого необхідної оборони, межі якої не були перевищені.
Ухвала апеляційного суду, всупереч доводам прокурора, відповідає вимогам ст. 419 КПК України, у ній наведено мотиви, з яких виходив суд, ухвалюючи рішення, та положення закону, якими він керувався.
Детальніше з текстом постанови ККС ВС у справі № 658/278/15-к (провадження № 51-3506км20) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/92870362.