Практика Верховного Суду щодо введення об’єкта в експлуатацію

Марина Кмітюк,

помічник адвоката АТ “Вишневий та Партнери”

“ЮРИСТ&ЗАКОН” випуск №48, 2 грудня 2021 року.

Насамперед, слід з’ясувати, що є поняття “введення об’єкта в експлуатацію”. Так, введення об’єкта в експлуатацію – це процедура, що охоплює перелік дій, які потрібно зробити для отримання можливості використовувати за призначенням будь-яку будівлю чи споруду. Саме документи, отримані після введення майна в експлуатацію, дають власнику право підключити комунікації: світло, воду, опалення та каналізацію. На нерухомість, не введену в експлуатацію, не можна оформити право на власність: таке житло не можна продати, подарувати, передати у спадок, використовувати як заставу для отримання кредиту тощо.

Щодо введення об’єкта в експлуатацію серед рішень Верховного Суду міститься значна кількість правових позицій щодо широкого кола питань, які ми розглянемо в цій статті.

Тому насамперед слід звернути увагу на суперечки про підсудність.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 21.11.2018 р. у справі № 127/93/17-ц зазначила, що суперечка за позовом фізичної особи про скасування декларації про готовність об’єкта до експлуатації, свідоцтва про право власності на нерухоме майно та рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень, на підставі яких у третьої особи виникло право власності на новостворений об’єкт нерухомості, розташований на земельній ділянці, що сусідить з ділянкою позивача, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Однак якщо позовну заяву подала Державна архітектурно-будівельна інспекція України про заборону експлуатації об’єкта до введення його в експлуатацію, пов’язану з порушеннями архітектурних, містобудівних, пожежних, санітарних або інших подібних норм і правил, суперечка підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства (постанова ВП НД від 05.02.2019 р. у справі № 903/922/17).

А далі звернемо увагу на саму декларацію про готовність об’єкта до експлуатації, зокрема, на нерідкі випадки, коли до декларації вносять недостовірні дані.

Касаційний адміністративний суд у постанові від 03.02.2021 р. у справі № 814/944/18 зазначив, що реєстрація декларації підлягає скасуванню у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання не якихось недостовірних даних, а лише наявних підстав вважати об’єкт самовільним будівництвом.

Водночас, необхідність перевірки достовірності відомостей, наведених у декларації про введення об’єкта будівництва в експлуатацію, відповідно до пункту 2 абзацу 6 частини 1 статті 41 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” може бути підставою для перевірки протягом трьох місяців з дня подання. зазначеного документа. З дати реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації право на початок виконання будівельних робіт вичерпує свою дію (постанова ВС/КАС від 23.07.2019 р. у справі № 826/5607/17).

Крім того, Касаційний адміністративний суд у ухвалі від 22.01.2021 р. у справі №640/11869/20 зазначив, що оскільки реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларацію про готовність об’єкта до експлуатації через електронний кабінет замовника здійснюють у результаті надання органом ДАСІ адміністративні послуги у сфері містобудування в електронній формі, відповідно, рішення про таку реєстрацію, прийняте в автоматичному порядку за допомогою програмних засобів, є індивідуальним актом суб’єкта владних повноважень, а тому цей акт вичерпує свою дію фактом виконання.

Обставини щодо внесення недостовірних даних до зазначеної вище декларації розглянув Касаційний кримінальний суд, який наголосив на тому, що право на готовність до експлуатації об’єкта, що належить до І – ІІІ категорії складності, що склала, видала або засвідчила відповідну особу в межах її компетенції за визначеною законом формі та з належними реквізитами є офіційним документом. Приведення недостовірних даних у декларації про готовність об’єкта до експлуатації містить склад адміністративного правопорушення за умови, що у дії особи є всі елементи її складу, передбачені ч. 13 ст. 96 КпАП (у редакції Закону України від 09.04.2015 р. № 320-VIII) (постанова ВР/ОП ККС від 15.02.2021 р. у справі № 727/5768/18).

Суперечки щодо обов’язку ввести об’єкти в експлуатацію були предметом розгляду не однієї судової справи.

Так, Касаційний адміністративний суд у ухвалах за 2018, 2020 та 2021 роки висловив аналогічну позицію та зазначив, що обов’язок введення об’єктів будівництва в експлуатацію, відповідальність за експлуатацію об’єктів, не введених в експлуатацію, можуть стосуватися лише тих суб’єктів, об’єктів, які після закінчення будівництва та початку використання, маючи відповідний обов’язок, не ввели об’єкти містобудування в експлуатацію, за що встановлено певну відповідальність.

– Постанова ЗС/КАС від 08.07.2020 р. у справі № 826/15890/14.

– Постанова ЗС/КАС від 23.09.2021 р. у справі № 520/8065/19.

– Постанова ЗС/КАС від 13.02.2018 р. у справі № 826/19576/13-а.

Крім того, стосовно особи, яка має нести відповідальність за введення об’єкта будівництва в експлуатацію, Верховний Суд зазначив, що саме на замовника будівництва покладено обов’язок ініціювати питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів (постанова ВС/КАС від 20.09.2021 р. у справі № 2340/4928/18).

ВИСНОВОК

Наприкінці розглянемо кілька рішень Верховного Суду, що стосуються питань, недостатньо поширених, проте мають місце і можуть бути корисними на практиці.

Зокрема, Касаційний адміністративний суд звернув увагу, що для виключення з технічного паспорта будівлі позначки про самовільне будівництво зацікавленій особі необхідно ввести самовільні будинки в експлуатацію, здійснити державну реєстрацію права власності, а потім уже звертатися до бюро технічної інвентаризації з відповідною заявою (постанова ВС КАС від 27.08.2021 р. у справі № 623/2592/17).

Також слід зазначити, що у червні 2021 р. ВС/КАС висловив позицію, де вказав, що об’єкт, на якому закінчено будівництво та прийнято в експлуатацію, може бути примусово знесений у порядку, встановленому Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності”, згідно з судовим. рішенню, прийнятому за позовом визначеного цим Законом суб’єкта владних повноважень, однак він не підлягає демонтажу відповідно до Закону України “Про благоустрій населених пунктів” та розроблений на його виконання Правил благоустрою (постанова ВС/КАС від 10.06.2021 р. у справі № 826/5357/17).

Якщо у Вас виникли додаткові питання для отримання консультації, телефонуйте до Адвокатського об’єднання «Вишневий та Партнери» + 38 (098) 000 2411 або пишіть: vyshnevyi.partners@gmail.com

Ми в соціальних мережах:

Facebook https://www.facebook.com/Vyshnevyi.partners

Telegram https://t.me/vyshnevyi

Instagram https://instagram.com/vyshnevyi_partners?utm_medium=copy_link

Youtube https://www.youtube.com/channel/UC3Az6EVAf9brHkaSETZvI-A