Надання додаткового терміну прийняття спадщини: які особливості?
Як би це не було прикро, рано чи пізно всі ми стикаємося з необхідністю прийняття та оформлення спадщини. Від цього нікуди не подітися, і кожен з нас повинен знати особливості про наслідування, що може стати в нагоді, коли Ви будете змушені займатися оформленням спадщини після смерті близької людини.
Відповідно до ч.1 ч.2 ст. 1220 Цивільного кодексу України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Таким чином, слід зазначити, що ч.1 ст. 1270 Цивільного кодексу передбачено, що для ухвалення спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Такий термін вважають спеціальним, адже протягом нього існує саме право на спадщину. Отже, пропуск цього строку позбавляє спадкоємця права вимагати повернення майна, яке перейшло до інших спадкоємців, або права на відшкодування його вартості. Якщо спадкоємець протягом встановленого строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що його не прийняв. Якщо це сталося з поважної причини, він має право звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Поважні причини це ті, які пов’язані з об’єктивними, непереборними, суттєвими труднощами для спадкоємця на здійснення дій з прийняття спадщини.
Слід мати на увазі, якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правових підстав для надання додаткового строку для прийняття спадщини немає.
У той же час, якщо нотаріус, після встановлення ним наявності заповіту спадкодавця, не вчинив дії, передбачені законодавством, для пошуку спадкоємця, визначеного у заповіті, то в такому разі це буде поважною причиною пропуску строку прийняття спадщини. 
Підсумовуючи сказане вище, варто зазначити, що у п. 24 постанови Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що, вирішуючи питання ухвали для особи додаткового терміну, необхідно виходити з того, що поважними причинами , є ті, що пов’язані з об’єктивними, непереборними, суттєвими труднощами для спадкоємця скоєння цих действий.
Серед поважних причин варто зазначити:
1. Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту.
2. Гостре захворювання разом із незначним терміном пропуску срока.
3. Відбування покарання у місцях позбавлення волі.
4. Тривале лікування умовах стаціонару.
5. Велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців та місцезнаходженням спадкового майна; складні умови праці, пов’язані із тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними (хоча з цього питання практика неоднозначна) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України.
Наводячи приклад судової практики з постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 14 липня 2021 року у справі № 237/6159/18 вбачається, що у грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Степненської сільської ради Мар’їнського району Донецьк прийняття спадщини. Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько, ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина на належну йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського господарства.
Постановою приватного нотаріуса Мар’їнського районного нотаріального округу Донецької області йому було відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини згідно із законом після смерті батька у зв’язку з пропуском передбаченого законом терміну для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Вказував, що він є єдиним спадкоємцем першої черги після смерті батька, термін для прийняття спадщини пропустив з поважної причини, оскільки з 2014 року по 2018 рік проживав у Республіці Білорусь і мав постійну зайнятість на роботі. Крім того, з жовтня 2017 року до червня 2018 року його дружина перебувала у важкому стані, потребувала стороннього догляду, лікування проходила переважно в Республіці Білорусь. Рішенням суду першої інстанції позов було задоволено в повному обсязі та визначено додатковий строк тривалістю три місяці після набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті батька.
Однак, Відповідач подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у зв’язку з чим ухвалою Донецького апеляційного суду апеляційну скаргу було задоволено, а рішення районного суду скасовано та прийнято нове, у якому в задоволенні позову позивача відмовлено.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішенням районного суду встановлено факт спільного проживання ОСОБА_2 зі спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім’єю протягом п’яти років до відкриття спадщини, а також встановлено факт прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті спадкодавця. Тому є обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуваним рішенням суду про ухвалу ОСОБА_1 додаткового терміну для подання заяви про прийняття спадщини стосуються спадкових прав та інтересів ОСОБА_2, яка не була залучена до розгляду цієї справи, відповідно до пункту 4 частини 3 статті 3 України, що є обов’язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
У вересні 2020 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу апеляційного суду та передати справу на новий розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що вирішуючи спір, апеляційний суд неповно встановив фактичні обставини справи, не дав належної оцінки тому факту, що ухвалою апеляційного суду скасовано рішення районного суду та відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до Степненської сільської ради власності Мар’їнського району у порядку наслідування. Вказаною постановою, зокрема, встановлено, що ОСОБА_2 не довела факт проживання зі спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім’єю та ведення з нею загального господарства протягом п’яти років до відкриття спадщини.
Аргументи апеляційного суду про те, що рішенням суду першої інстанції вирішено питання про права та обов’язки ОСОБА_2, є передчасними, оскільки у справах про визначення додаткового терміну для подання заяви про прийняття спадщини питання про речове право на спадщину не вирішується, а лише надається спадкоємцю можливість у разі надання належних доказів про перешкоди у поданні відповідної заяви, прийняти спадщину, яка може складатися з будь-якого майна.
При цьому суд не звернув уваги на те, що належними відповідачами щодо спорів щодо визначення додаткового терміну для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. 
Посилаючись як на підставу для відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 на рішення районного суду, яким задоволено заяву ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім’єю зі спадкодавцем ОСОБА_3 та прийняття нею спадщини, апеляційний суд не перевірив доводи позивача про те, що зазначене судове рішення оскаржено ним в апеляційному порядку та ухвалою апеляційного суду призупинено дію рішення районного суду.
Враховуючи наведене колегія суддів констатує недотримання апеляційним судом норм процесуального права, оскільки суд, всупереч наведеним вище приписам процесуального закону не переконався, чи є ОСОБА_2 спадкоємцем ОСОБА_3 не перевірив порушення прав та інтересів. Таким чином, касаційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено в повному обсязі ухвалу апеляційного суду скасовано на спрямовану справу на новий розгляд до суду другої інстанції.
ВИСНОВОК
Отже, звертаючись до суду з позовом про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, Ви повинні пам’ятати, що залежно від конкретних обставин справи суди можуть визнавати ті чи інші причини пропуску строку поважними, так і такими, що не перешкоджали особі звернутися з відповідною заявою межах визначеного законом терміну.
Вже після відновлення строку для прийняття спадщини, Вам обов’язково потрібно отримати рішення суду, яке набрало законної сили та надати таке рішення нотаріусу, де було заведено відповідну спадкову справу. Варто звернути увагу, що відновлення терміну для ухвалення спадщини повторно, нормами права не передбачено, тому рекомендується уважно спостерігати за термінами, що додатково визначає суд.
Якщо у Вас виникли додаткові питання для отримання консультації, телефонуйте до Адвокатського об’єднання «Вишневий та Партнери» + 38 (098) 000 2411 або пишіть: vyshnevyi.partners@gmail.com
Ми в соціальних мережах:
Facebook https://www.facebook.com/Vyshnevyi.partners
Telegram https://t.me/vyshnevyi
Youtube https://www.youtube.com/channel/UC3Az6EVAf9brHkaSETZvI-A
