При вирішенні спору про місце проживання дитини, суд має з’ясувати, з ким із батьків дитина хоче жити. Аналіз судової практики ВС від Адвокатського об’єднання "Вишневий та Партнери"

В Україні законодавчо встановлено рівність батьків щодо дитини. Однак після розірвання шлюбу найчастіше батькам важко врегулювати питання щодо участі у вихованні.

В результаті страждає емоційний та психологічний стан дитини. Чи повинен прислухатися суд до думки дитини, коли вирішується питання про те, з ким із батьків вона залишиться і відповідно визначається її місце проживання?!

Верховний Суд у складі колегії Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 333/1013/17, при вирішенні спору про місце проживання дитини зазначив, що слід звертати особливу увагу на її вік та з'ясовувати, з ким із батьків вона хоче проживати. Суд зобов'язаний надати можливість дитині висловити свою думку при вирішенні питань, що стосуються її, та приділяти цій думці належну увагу.

Судді ВС підкреслили, що відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (Конвенція), держави-учасниці докладають усіх зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання та розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їхньої основної турботи.

Отже, якщо дитина досягла певного віку і може висловити свою думку про те, з ким із батьків вона хоче залишитися, суд насамперед повинен врахувати цю думку при вирішенні спору.

Якщо Вас виникли додаткові питання для отримання консультації, телефонуйте: + 38 (098) 000 2411 або пишіть: vyshnevyi.partners@gmail.com