Розділ загального авто подружжя: можливо чи ні?

Тенденції нашого часу свідчать, що щодня кількість сімейних суперечок значно зростає. Більшість вважає, що такі суперечки неможливо вирішити інакше, як у судовому порядку. Звертаючись до суду, позивач має визначитися з позовними вимогами, щоб надалі було реальне виконання прийнятого судом рішення.

Щодо транспортних засобів, то, напевно, найбільше дискусій точиться саме щодо поділу цього майна.

Згідно з Цивільним кодексом України авто, як об'єкт цивільних прав, є неподільним, а отже неможливо здійснити його фактичний поділ на частини .

Тому, які є шляхи та варіанти поділу транспортного засобу, розглянемо на прикладі судової практики з цього питання.

Нормами Сімейного кодексу України, зокрема, ст. 69, встановлено, що дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Майно, набуте подружжям під час шлюбу, підпадає під дію презумпції права власності та його вважають спільною сумісною власністю подружжя.

У ухвалі від 09.06.2021 р. у справі № 466/9248/15-ц Верховний Суд дійшов висновку про визнання права власності на 1/2 частину автомобіля по кожному з подружжя. Так, у цій справі в судовому засіданні апеляційного суду жодна із сторін не підтвердила згоду на отримання грошової компенсації за належну йому (їй) частку в автомобілі, а тому з урахуванням неподільності автомобіля суд зробив висновок, що за кожною з них необхідно визнати право власності на 1/2 ідеальну частину спірного автомобіля, залишивши автомобіль у спільній частковій власності сторін.

У постанові від 25.05.2020 р. у справі № 347/955/16 Верховний Суд зазначив, що оскільки спірний автомобіль у зазначеній справі було придбано під час шлюбу, то таким, будучи спільним майном подружжя, що підлягає поділу між ними. А оскільки цей автомобіль перебуває у користуванні одного з колишнього подружжя, суди правомірно присудили стягнути з останнього зело частину його вартості в рахунок компенсації права на належну частку іншому з колишнього подружжя.

У справі № 235/9895/15 предметом розгляду Верховного Суду також був поділ майна колишнього подружжя. За наслідками розгляду суд погодився з позивачем про можливість стягнення на його користь компенсації зеленої частки у спільному майні.

У ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.02.2018 р. у справі № 235/9895/15-ц (провадження № 61-2446св18) зазначено: “у сімейному законодавстві діє презумпція При цьому частини подружжя рівні: спростувати цю презумпцію може сторона надає докази протилежного, що повинні відповідати вимогам належності та допустимості (статті 58, 59 ЦПК України), і це є її процесуальним обов'язком (статті 10, 60 ЦПК України).

Згідно з актом про оцінку транспортного засобу від 4 грудня 2015 року вартість автомобіля FORD FOCUS C307, 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 159 840 грн.

Вирішуючи цю суперечку, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що оскільки автомобіль марки FORD FOCUS C307, 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, був придбаний у період шлюбу, тому він, відповідно до вимог статей 60, 61, 70, 7 , є спільним майном подружжя та підлягає поділу між ними.

При цьому, визначаючи розмір грошової компенсації вартості частки у спільному майні, яку необхідно стягнути на користь ОСОБА_3, апеляційний суд правильно врахував те, що ОСОБА_3 звертаючись до суду із зазначеним позовом, просила стягнути з ОСОБА_4 грошову компенсацію вартості її частки у загальному майні у вигляді спірного автомобіля. у розмірі 53280 грн, а тому ухвалив рішення у межах заявлених нею позовних вимог”.

Крім того, згідно з висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 09.06.2021 р. у справі № 760/789/19 , правовідносини, в яких позивач просить припинити не право власності відповідача у спільному майні з виплатою компенсації, а своє право на частку Майно з отриманням компенсації на свою користь є відмінними за своєю природою і регулюється ст. 364 ЦК України, яка передбачає, що співвласник, на частку якого у майні не можна виділити у натурі, має право на отримання від інших співвласників грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості цієї частки.

Заявляючи відповідні вимоги, позивач згоден отримання грошової компенсації, а відповідач, своєю чергою, який завжди згоден її виплачувати. При цьому залишення неподільної речі у спільній власності без проведення реального поділу не позбавить того з подружжя, хто фактично цією річчю користується, можливості користуватися нею надалі. Водночас інший чоловік позбавляється можливості користуватися спірною річчю, хоча вона перебуває у спільній власності, так і грошової компенсації, яку інша сторона добровільно на депозитний рахунок не внесла.

Оцінюючи положення ч. 5 ст. 71 СК України як такі, що застосовуються до правовідносин, що виникають при зверненні одного з подружжя до іншого вимог про припинення його права на частку у спільному майні, Верховний Суд зробив висновок, що ця норма не вимагає обов'язкового внесення на депозитний рахунок грошової компенсації у справах зі спорів, яких про припинення своєї частки у спільному майні та отримання компенсації на свою користь заявляє позивач. Аналогічні висновки викладено, зокрема, у ухвалах Верховного Суду від 29.04.2020 р. у справі № 210/4854/15-ц (провадження № 61-30421св18) та від 03.06.2020 р. у справі № 487/6 ц (виробництво № 61-46326св18).

З огляду на останню практику Верховного Суду факт згоди особи на отримання грошової компенсації, а також те, що вона особисто не користувалася транспортним засобом, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що спірний транспортний засіб, придбаний сторонами в період шлюбу, є об'єктом їх права спільної спільної власності, а отже позивач має право на грошову компенсацію вартості своєї частки у праві спільної сумісної власності та, як наслідок, припинення його права власності на спірне майно.

Тому суд з огляду на вимоги може вирішити:

– залишити автомобіль у власності одного з подружжя, стягнувши з іншого чоловіка компенсацію у розмірі половини вартості транспортного засобу;

– визнати право власності на 1/2 ідеальну частину транспортного засобу щодо кожного з подружжя.

Якщо один із подружжя здійснив відчуження транспортного засобу не на користь сім'ї, тобто кошти за його продаж не було розподілено між подружжям, інший чоловік може звернутися з позовом про стягнення компенсації за 1/2 частки від продажу транспортного засобу.

ВИСНОВОК:

Отже, при розподілі транспортного засобу необхідно з'ясувати, у чиєму фактичному користуванні він знаходиться, а також є можливість у того з подружжя, у якого у власності залишається транспортний засіб, виплатити грошову компенсацію іншій стороні. У той же час, за наявності ризику відчуження транспортного засобу потрібно звертатися із заявою про забезпечення позову та накладати арешт на авто. Також саме накладення арешту гарантувати іншому з подружжя виконання рішення про стягнення компенсації за половину вартості транспортного засобу.

Опубліковано в електронному виданні “Юрист та Закон” випуск № 29

Якщо у Вас виникли додаткові питання для отримання консультації, телефонуйте до Адвокатського об'єднання «Вишневий та Партнери» + 38 (098) 000 2411 або пишіть: vyshnevyi.partners@gmail.com

Ми в соціальних мережах:

Facebook https://www.facebook.com/Vyshnevyi.partners

Telegram https://t.me/vyshnevyi

Instagramhttps://instagram.com/vyshnevyi.partners?utm_medium=copy_link

Youtube https://www.youtube.com/channel/UC3Az6EVAf9brHkaSETZvI-A