

concept housing a young family. mother father and children in a new home
У ухвалі Верховного суду у справі № 202/3914/17 від 29.07.2020 суд дійшов висновку, що не є підставою для виселення членів сім'ї власника квартири, у тому числі й колишніх, сам факт переходу права власності на це майно до іншої особи без оцінки законності такого виселення, яке за фактом є втручанням у право на житло у розумінні положень статті 8 Конвенції, щодо пропорційності в контексті відповідної практики ЄСПЛ.
Суть справи Позивач звернувся до суду із позовом про виселення колишніх власників квартири. Позовна заява мотивована тим, що позивач є власником квартири на підставі нотаріально засвідченого договору купівлі-продажу, укладеного із відповідачами.
Відповідачі подали зустрічний позов щодо визнання договору купівлі-продажу недійсним. Вони вказали, що договір було укладено шляхом обману, а також у спірній квартирі з моменту народження проживає їхня малолітня дитина. Відповідачі зазначили, що перед укладанням договору купівлі-продажу квартири обов'язково потрібно було отримати дозвіл органу опіки та піклування.
Місцевий суд задовольнив вимоги щодо виселення з квартири колишніх власників. Апеляційний суд погодився із судом першої інстанції.
Але колегія суддів Цивільного суду ВС скасувала ці рішення і передала справу на новий розгляд у суді першої інстанції.
Таким чином, згідно з висновком ВС батьки не мають права без дозволу органу опіки та піклування укладати договір, що підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальної реєстрації, відмовлятися від майнових прав, що належать дитині, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою видавати письмові зобов'язання.
А ми радимо своїм клієнтам не вчиняти нотаріальних дій без попередньої консультації з адвокатами, потрібно аналізувати кожну деталь на вимоги чинного законодавства, пам'ятайте про це!