Утримання батьків дітьми – право чи обов’язок. Аналіз судової практики АО "Вишневий та Партнери"
Конституція України передбачає обов'язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків (ч. 2 ст. 51 Конституції України). Про це також зазначено у положеннях Сімейного кодексу України. Такі норми досить широко можна трактувати, наприклад утримання батьків дітьми вважатимуться правом, а чи не обов'язком у юридичному значенні цього терміну. Звичайно в моральному розумінні – догляд за батьками має бути в розумінні кожного з нас – обов'язком у всіх аспектах цього слова.
Таким чином Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові, у справі № 757/52096/18 від 18 листопада 2020 року уточнив умови виконання повнолітніми дітьми обов'язків щодо утримання батьків.
Короткий виклад обставин справи: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення аліментів.
Позовна заява мотивована тим, що їй 87 років, вона самотня і отримує пенсію за віком у розмірі 2 393,07 грн, розмір якої не забезпечує необхідного мінімуму для проживання, враховуючи витрати на оплату комунальних послуг, ліків та продуктів харчування, а відповідач, який є її сином та проживає у Франції, є визнаним композитором і має високий рівень доходу, має можливість надавати їй матеріальну допомогу, проте такої допомоги не надає.
На підставі зазначеного, позивач просив суд стягнути з відповідача аліменти на суму 2 000,00 грн щомісяця, починаючи з дати подання позову та довічно.
Суди місцевий та апеляційний зайняли протилежні позиції у цій справі.
Так, рішенням місцевого суду позов задоволено.
Апеляційним судом рішення місцевого суду скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Апеляційний суд дійшов висновку, що позивачем не подано доказів, що він потребує матеріальної допомоги, а сам факт непрацездатності позивача не викликає виникнення у відповідача обов'язку надання йому допомоги на утримання, оскільки стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню допомогу.
ВС скасував постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишив чинним.
Так, ВС зазначив, що відповідно до частини першої статті 202 СК України повнолітня дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги.
Обов'язок повнолітніх дітей за змістом своїх батьків виникає виходячи з складу юридичних фактів:
1) походження дитини від матері, батька (кровна спорідненість) або наявність між ними інших юридично значущих зв'язків (зокрема, усиновлення)
2) непрацездатність матері, батька;
3) потреба матері, батька у матеріальній допомозі.
Зобов'язання повнолітніх дітей за утриманням батьків не виникає за відсутності хоча б однієї із зазначених умов. Обов'язок повнолітніх дітей не пов'язується з їхньою працездатністю та можливістю надавати батькам матеріальну допомогу
При цьому, отримання матір'ю або батьком доходів, отриманих великими прожитковими мінімумами, автоматично не каже, що батько (мати) не потребує матеріальної допомоги.
Відповідачем не було надано доказів того, що він не має можливості надавати допомогу та судом встановлено підстав, передбачених положеннями статті 204 СК України, для звільнення відповідача від обов'язку утримувати непрацездатного батька.
Якщо у Вас виникли додаткові питання для отримання консультації, телефонуйте: + 38 (098) 000 2411 або пишіть: vyshnevyi.partners@gmail.com
