Суд повинен перевіряти чи були реальні передумови для внесення відомостей до ЄРДР про тяжкий злочин і чи це не було штучним створенням умов для проведення НСРД. Аналіз судової практики АО "Вишневий та Партнери"

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у Постанові від 11 листопада 2020 року у справі № 750/9145/18 дійшов висновку про те, що суд повинен перевіряти чи були реальні передумови до внесення відомостей до ЄРДР про тяжкий злочин – це штучне створення умов щодо НСРД.

Короткий виклад обставин справи:

ОСОБА_1, обіймаючи посаду голови правління садівницьких товариств, будучи посадовою особою, яка виконує адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції, вчинив кримінальні злочини передбачені ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368-3 КК України. ОСОБА_1 як голова правління з корисливих спонукань, з метою отримання неправомірної вигоди для третьої особи звернувся до ОСОБА_2 з пропозицією видати останньому документи про членство у СТ та про користування земельною ділянкою на території вказаного товариства, для отримання права подальшого її оформлення у приватну власність за винагороду розмірі 90 000 грн.

ОСОБА_1, діючи в інтересах, ОСОБА_2 для отримання останнім права власності на земельну ділянку, видав йому документи із свідомо неправдивими відомостями про членство ОСОБА_2 у СТ та про його використання земельною ділянкою, за що отримав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду для третьої особи у розмірі 90 000 грн.

За вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368-3 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70 цього Кодексу до покарання у вигляді штрафу у розмірі 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях, усіх форм власності на строк 2 роки.

За рішенням апеляційного суду вирок місцевого суду залишено без змін.

Засуджений звернувся з касаційною скаргою, в якій просив закрити кримінальне провадження.

Верховний Суд задовольнив її частково, скасував ухвалу апеляційного суду та повернув на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

ОСОБА_1 просить скасувати вирок через відсутність у його діях складу кримінальних злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368-3 КК України, оскільки він не є посадовою особою, а її дії були спрямовані на виконання рішення правління про передачу земельної ділянки, а отримання коштів на користь зазначеного товариства є не чим іншим, як фактичною сплатою внесків за користування земельною ділянкою. У касаційній скарзі ОСОБА_ також звертає увагу на неприпустимість доказів фактичних даних, отриманих у ході негласних слідчих (розшукових) дій, оскільки йому інкримінуються кримінальні правопорушення, за ст. 12 КК України є тяжкими, а отже, відповідно до ч. 2 ст. 246 КПК України підстав для проведення цих дій немає.

Мотиви НД.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок місцевого суду, належним чином не перевірив доводів ОСОБА_1 щодо неконкретності сформульованого щодо нього звинувачення за ч. 3 ст. 368-3 КК України щодо отримання неправомірної вигоди для третьої особи.

Як зазначив суд першої інстанції, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 368-3 КК України, але не доведено отримання неправомірної вигоди для себе в ході судового розгляду.
Апеляційний суд не навів належних мотивів щодо оцінки правильності дій суду першої інстанції, при перекваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 368-3 КК України фактично вийшов за межі пред'явленого органом досудового розслідування звинувачення. Водночас матеріали справи не містять даних про зміну прокурором звинувачення у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.

Водночас апеляційний суд достатньою мірою не встановив, для якої саме третьої особи було отримано неправомірну вигоду.

Також під час перевірки доводів, викладених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 про неправомірність застосування у цьому кримінальному провадженні НСРД апеляційний суд зазначив, що його було розпочато у зв'язку з вчиненням злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто тяжкого злочину, а тому проведення таких дій не суперечить вимогам чинного кримінального процесуального законодавства.

Таким чином колегія суддів вважає, що апеляційний суд порушив вимоги ст. 419 КПК України при розгляді провадження в апеляційному порядку, що завадило винести законне та обґрунтоване рішення та відповідно до ч. 1 ст. 412, п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для скасування ухваленого рішення.

Якщо у Вас виникли додаткові питання для отримання консультації, телефонуйте до Адвокатського об'єднання “Вишневий та Партнери”: + 38 (098) 000 2411 або пишіть: vyshnevyi.partners@gmail.com