Адвокат адвокатського об’єднання "Вишневий та Партнери" Сабадін Алла Василівна не допустила стягнути з клієнта 350 000 грн.!

Адвокат адвокатського об'єднання “Вишневий та Партнери” Сабадін Алла Василівна не допустила стягнути з клієнта 350 000 грн.!

Позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення 350 000 грн. з відповідача у порядку регресу.
Позов обґрунтований тим, що позивач за договором перевезення взяв на себе зобов'язання щодо перевезення вантажу, а саме алкогольних напоїв.
З метою виконання перевезення ним було залучено за разовими договорами-заявками на перевезення вантажів автомобільним транспортом третю особу, яка своєю чергою використовувала транспортний засіб з екіпажем (водієм), орендований у відповідача на підставі Договору оренди транспортних засобів.
Однак у процесі перевезення вантаж був втрачений, у зв'язку з цим позивач сплатив Замовнику вартість втраченого вантажу та заявив вимогу про стягнення 350 000 грн. з особи, яка передала транспортний засіб в оренду з екіпажем (водієм), вважаючи, що саме на водія покладається обов'язок забезпечувати збереження вантажу, а відповідач, як роботодавець водія, повинен відшкодувати заподіяну водієм шкоду.
Рішенням Господарського суду Київської області від 05.06.2019р. (Повний текст 25.06.2019) відмовлено у задоволенні позовних вимог.
При цьому, суд проаналізувавши умови договорів, положення глави 32 Цивільного кодексу України, глави 64 Цивільного кодексу України, Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів від 19 травня 1956 р., встановив, що за умовами разового договору-заявки на перевезення вантажів, що регулює правовідносини замовника у даних правовідносинах із залученим ним перевізником (Виконавцем у даних правовідносинах) у разі залучення Виконавцем третьої особи для виконання свого зобов'язання за цим Договором, він несе повну відповідальність за виконання третьою особою своїх зобов'язань, як за свої власні дії, крім випадків прихованого пошкодження або прихованої нестачі.
Відповідач, транспортний засіб та водія якого залучено до здійснення перевезення, не є учасником відносин з перевезення вантажу та позивачем доведено наявність протиправності у діях водія про зникнення вантажу виключає наявність складу правопорушення як підстави позадоговірної відповідальності.
Натомість із копій матеріалів досудового розслідування, залучених позивачем, випливає, що група невідомих осіб за участю представників перевізника, залучених самим позивачем на підставі разового договору перевезення, шахрайським шляхом заволоділа майном.
Однак, незважаючи на поінформованість позивача наведених обставин, позивач безпідставно наполягав на притягненні до відповідальності саме відповідача – особи, яка передала транспортний засіб в оренду з екіпажем.
Господарський суд, навіть за наявності доказів того, що водій не перебував у трудових відносинах з відповідачем, дійшов висновку, що це питання не підлягає дослідженню, оскільки не впливає на результат вирішення суперечки та вказав, що особа, яка передала транспортний засіб в оренду з екіпажем є неналежним відповідачем у справі, а саме Перевізник, який виконує роль позивача на підставі разового договору-заявки на перевезення вантажів, несе відповідальність за втрату товару, у тому числі при залученні третіх осіб для виконання свого зобов'язання.

Адвокат адвокатського об'єднання “Вишневий та Партнери” Сабадін Алла здобула чергову перемогу!

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“05” червня 2019 р.                                 м. Київ                            Справа № 911/363/19

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пас-Транс»

до Фізичної особи-підприємця Дуди Романа Івановича

про стягнення 350 000,00 грн.

За участю секретаря судового засідання  Беркут Я.О.

Суддя Карпечкін Т.П.

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Сабадин А.В. (довіреність № 570 від 15.11.2018 року).

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області 05.02.2019 року надійшла позовна заява                   № 02/02-19 від 04.02.2019 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Пас-Транс» до Фізичної особи-підприємця Дуди Романа Івановича про стягнення 350  000,00 грн.

Ухвалою суду від 20.02.2019 року відкрито провадження у справі № 911/363/19 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 20.03.2019 року.

В судовому засіданні 20.03.2019 року судом оголошено ухвалу про перерву в підготовчому засіданні у справі № 911/363/19 на 01.04.2019 року, про що зазначено в протоколі відповідного судового засідання та повідомлено сторін під розписку.

25.03.2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив.

01.04.2019 року представником відповідача подано письмові заперечення та клопотання про відкладення розгляду справи.

Позивачем 01.04.2019 року подано клопотання про приєднання доказів по справі та клопотання про оголошення перерви в підготовчому засіданні.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 01.04.2019 року не з`явився.

Розглянувши клопотання представника відповідача та позивача про відкладення розгляду справи № 911/363/19, суд дійшов висновку про задоволення відповідних клопотань.

Ухвалою від 01.04.2019 року підготовче засідання у справі № 911/363/19 відкладалось на 22.04.2019 року.

18.04.2019 року представником позивача в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України подано клопотання про витребування доказів у справі 911/363/19.

В судовому засіданні 22.04.2019 року розглянувши клопотання позивача про витребування доказів, подане 18.04.2019 року, заслухавши думку представника відповідача, який не заперечував проти задоволення означеного клопотання, суд дійшов висновку про те, що клопотання про витребування доказів відповідає вимогам ст. 81 Господарського процесуального кодексу України та частина запитуваної інформації має істотне значення для всебічного вирішення спору у даній справі.

Ухвалою від 22.04.2019 року підготовче засідання у справі № 911/363/19 відкладалось на 15.05.2019 року. Задоволено клопотання представника позивача від 18.04.2019 року про витребування доказів та витребувано у Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області  (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 286), Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (08300, Київська обл.,                        м. Бориспіль, вул. Головатого, 4) та Переяслав-Хмельницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (08400, Київська обл., м. Переяслав- Хмельницький, вул.Б. Хмельницького, 28) інформацію чи будь-які відомості (за даними звітних документів) щодо перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з фізичною особою-підприємцем Дудою Романом Івановичем (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) із зазначенням періоду та наданям підтверджуючих документів. Витребувані документи подати до 15.05.2019 року.

11.05.2019 року від Переяслав-Хмельницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області надійшов лист.

14.05.2019 року від Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області надійшов лист.

В судовому засіданні 15.05.2019 року представник позивача зазначив, що позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві, підтримує в повному обсязі, уточнень позовних вимог не має. Також зазначив і про те, що позивачем повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі, та надані суду всі наявні в нього докази.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.05.2019 року проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві, поданому 20.03.2019 року. Зазначили, що докази на які вони посилаються у відзиві додані до нього. Також зазначили і про те, що відповідачем повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі.

Враховуючи те, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено  усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 05.06.2019 року.

В судове засідання 05.06.2019 року представник позивача не з`явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи до отримання відповіді на адвокатський запит. Відповідне клопотання було відхилено судом як безпідставне. Представник відповідача в судовому засіданні 05.06.2019 року проти позову заперечував.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 05.06.2019 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, позивач зазначає, що                     12.01.2017 року між ТОВ «Пас-Транс» (позивач) та TOB «Напої плюс» було укладено Договір перевезення вантажів автомобільним транспортом №12/01/17, згідно з умовами якого, 20.06.2018 року ТОВ «Напої плюс» було зроблено Заявку на перевезення вантажів №53477 за маршрутом м. Жашків – м. Миколаїв. За цією заявкою позивач повинен був виконати перевезення 21.06.2018 року у відповідності до умов Договору перевезення, вказана заявка була прийнята до виконання, надано транспортний засіб та завантажено його вантажем.

При цьому, позивач зазначає, що з метою виконання вищевказаного перевезення ним на підставі Разового договору-заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом №000016074 від 20.06.2018 року було залучено третю особу – перевізника ТОВ «Кепітал-про».

В свою чергу, ТОВ «Кепітал-про» для виконання своїх обов`язків за Договором №000016074 від 20.06.2018 року використало транспортний засіб з екіпажем (водієм), орендований у Фізичної особи-підприємця Дуди Романа Івановича (відповідач) на підставі Договору оренди транспортних засобів №11/18 від 10.05.2018 року.

21.06.2018 року вантажний автомобіль DAF XF 105.460 державний номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом Schmitz SCS 27Н, державний номерний знак НОМЕР_3 , який належить відповідачеві, був наданий вантажовідправникові ТОВ «Напої плюс» та завантажений вантажем, а сааме (слабоалкогольні напої: Шейк коктейль «Безіл Б`юті» 0,33 л – 15120 шт., Пиво спеціальне пастеризоване «Расберрі Роуз» 0,5 л – 800 шт., Пиво спеціальне пастеризоване «Карт Бланш» 0,5л. – 800 шт., «Кінгз Брідж Джин Бренді Кола» напій слабоалкогольний сильногазований 0,45 л – 1512 шт., «Рево» напій слабоалкогольний енергетичний сильногазований 0,5 л – 12852 шт., «Нон стоп» напій слабоалкогольний енергетичний сильногазований 0,25 л – 2700 шт., Піддон євро 1200×800 зворотня тара – 27 шт., загальною вартістю 452 415,96 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною на переміщення алкогольних товарів НПЛ 10011780 від 21.06.2018 року, товарно-транспортною накладною №НЛП10011780 від 21.06.2018 року, товарно-транспортною накладною №НЛП10011781 від 21.06.2018 року, які підписані водієм ОСОБА_1 . Також факт отримання вантажу підтверджується накладною на внутрішнє переміщення №НПЛ10011780 від               21.06.2018 року, підписаною водієм ОСОБА_1 .

Після завантаження автомобіль відповідача під керуванням водія ОСОБА_1 . вирушив в дорогу, проте до пункту розвантаження за адресою м.Миколаїв, вул.Новозаводська 21-А автомобіль не прибув, вантаж не доставив. Таким чином вантаж був втрачений перевізником в особі водія ОСОБА_1 .

У зв`язку з втратою вантажу 30.07.2018 року ТОВ «Напої плюс» згідно умов Договору перевезення вантажів автомобільним транспортом №12/01/17 звернулося до позивача з претензією №847 про сплату компенсації за втрачений вантаж у розмірі 523065,39 грн. За результатами переговорів з ТОВ «Напої плюс» 16.10.2018 року позивачем на задоволення вимог претензії було сплачено 350000 грн.

Виходячи з умов п.2.2.2 Договору оренди транспортних засобів №11/18 від 10.05.2018 року, яким передбачено, що автомобіль передається з водієм ОСОБА_1. , який має виключне право на його управління і обслуговування в робочі дні, позивач стверджує, що водій ОСОБА_1 на момент виконання вищевказаного перевезення був працівником, тобто перебував в трудових відносинах з відповідачем. У зв`язку з чим, відповідач, як роботовець водія ОСОБА_1 має відповідати за шкоду, завдану його працівником втратою вантажу, та відшкодовану позивачем вантажовідправникові в розмірі 350000 грн.

В ході розгляду спору подано відзив, в якому відповідач проти позову заперечив, зазначив про безпідставність позовних вимог, оскільки відповідач з позивачем не перебувають у безпосередніх правовідносинах, що виключає договірне відшкодування шкоди. Крім того, позивачем не доведено вчинення працівником відповідача жодних протиправних дій, і що шкода завдана саме водієм ОСОБА_1 .

З огляду на викладені у позові обставини вбачається, що позов обгрунтовано обставинами виконання господарських зобов`язань за укладеним 12.01.2017 року між ТОВ «Пас-Транс» та ТОВ «Напої плюс» Договором перевезення вантажів автомобільним транспортом №12/01/17, в якому ТОВ «Напої плюс» виступало замовником перевезення, а ТОВ «Пас-Транс» –  виконавцем.

З метою виконання вищевказаного перевезення позивачем (ТОВ «Пас-Транс») на підставі Разового договору-заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом №000016074 від 20.06.2018 року було залучено третю особу – перевізника ТОВ «Кепітал-про».

Таким чином, за відповідним Разовим договором-заявкою на перевезення вантажів автомобільним транспортом №000016074 від 20.06.2018 року ТОВ «Кепітал-про» виконувало функції перевізника, а ТОВ «Пас-Транс» по відношенню до наведеного перевізника виступало замовником.

В свою чергу, ТОВ «Кепітал-про» для виконання своїх обов`язків первізника за укладеним з позивачем Разовим договором-заявкою на перевезення, використовувало транспортний засіб з екіпажем, орендований у ФОП Дуди Р.І. на підставі Договору оренди транспортних засобів №11/18 від 10.05.2018 року.

Позивач в позові зазначає, що вантаж, який доставлявся до пункту призначення орендованим у ФОП Дуди Р.І. транспортним засобом під керуванням водія ОСОБА_1 , був втрачений, у зв`язку з чим, ТОВ «Пас-Транс», як виконавець перевезення безпосередньо перед вантажовідправником – ТОВ «Напої плюс», в межах укладеного між ними Договору №12/01/17 на перевезення вантажів автомобільним транспортом відшкодував вартіть втраченого вантажу в сумі 350 000,00 грн.

Фактично вимога до ФОП Дуди Р.І., який є роботодавцем водія ОСОБА_1 ., заявлена в порядку регресу, позивачем як особою, яка відшкодувала шкоду, до винної особи.

Однак, відповідно до п. 1 Додаткових умов до Разового договору-заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом №000016074 від 20.06.2018 року, який регулює правовідносини позивача (замовника у даних правовідносина) з залученим ним перевізником –  ТОВ «Кепітал-про» (виконавця у даних правовідносина), передбачено, що у разі залучення Виконавцем третьої особи для виконання свого зобов`язання за цим договором, він несе повну відповідальність за виконання третьою особою своїх зобов`язань, як за свої власні дії.

Пунктом 9 Додаткових умов до Разового договору-заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом №000016074 від 20.06.2018 року визначено, що водій повинен бути присутнім при завантаженні та розвантаженні автомобіля, самостійно простежити його якість. Відповідальність за вантаж (пошкодження, нестача, трата) – покладається на Виконавця, за виключенням випадків прихованого пошкодження або прихованої нестачі.

Виконавець несе повну відповідальність за збереження цілісності прийнятого вантажу з моменту його отримання від Замовника до моменту передачі його вантажоодержувачу та/або повернення Замовнику у вигляді відшкодування Замовнику повної вартості вантажу у разі його втрати (знищення, пошкодження, тощо) з вини Виконавця або третіх осіб, залучених Виконавцем до виконання робіт. Також Виконавець зобов`язаний відшкодувати Замовнику вартість завданих цим збитків (п. 10 Додаткових умов до Договору).

Таким чином, в межах договірних відносин позивача з залученою ним до виконання зобов`язання особою – ТОВ «Кепітал-про», визначено порядок відповідальності в разі втрати вантажу чи інших негативних наслідків, які мали місце під час перевезення в межах Разового договору-заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом №000016074 від 20.06.2018 року.

10.05.2018 року між ТОВ «Кепітал-Про» (Орендарем) та ФОП « Дуда Р . І .» (Орендодавцем) було укладено договір оренди транспортних засобів з екіпажем №11/18, якими фактично здійснювалось перевезення за участю водія транспортного засобу, який перебуває в трудових відносинах з відповідачем як Орендодавцем.

Таки чином, ТОВ «Кепітал-Про» як виконавцем за укладеним з позивачем Договором №000016074 від 20.06.2018 року, було залучено до виконання перевезення вантажу третю особу – водія орендованого у ФОП « Дуда Р.І. » транспортного засобу, за дії якого з огляду на п.п. 1, 9, 10 Додаткових умов до Разового договору-заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом №000016074 від 20.06.2018 року, несе виконавець, тобто ТОВ «Кепітал-Про».

При цьому, ФОП « Дуда Р.І .» не є учасником відносин з перевезення вантажів і залучення на умовах оренди належного йому транспортного засобу з екіпажем  свідчить, що саме ТОВ «Кепітал-Про» на відповідній правовій підставі володів транспортним засобом і водій транспортного засобу у відповідних правовідносинах діяв від імені та за дорученням перевізника ТОВ «Кепітал-Про».

В силу дії частини 1 статті 307 Господарського кодексу України: за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з статтею 909 Цивільного Кодексу України: за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату; договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі; укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

На підставі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Положенням ч. 1 ст. 314 Господарського кодексу України передбачено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

В силу п.1 статті 17 Конвенції перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталося з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки.

Відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, з огляду на наведені норми законодавства, у відносинах перевезення вантажу відповідє первізник, якщо не доведе, що пошкодження чи втрата вантажу сталась внаслідок неправомірних дій третіх осіб.

Позивач – ТОВ «Пас-Транс» як замовник щодо спірного перевезення перебуває у договірних правовідносинах з ТОВ «Кепітал-Про» (Виконавцем) на підставі Разового договору-заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом №000016074 від 20.06.2018 року, яким передбачено повну відповідальність Виконавця за дії залучених ним до перевезення осіб, як за свої власні дії, за виключенням випадків прихованого пошкодження або прихованої нестачі.

При цьому, ФОП Дуда Р.І., транспортний засіб та водія якого залучено виконавцем – ТОВ «Кепітал-Про» до здійснення спірного перевезення, не є учасником відносин з перевезення вантажу і позивачем не доведено та не обґрунтовано наявності ознак протиправності в діях водія ОСОБА_1 , встановлених в передбаченому законодавством порядку правоохоронними органами за наслідками розслідування факту зникнення вантажу, що виключає наявність складу правопорушення, як підстави позадоговірної відповідальності.

Натомість, до матеріалів справи долучено Постанову НПУ ГУ НП в Черкаській області Уманського РВПУ про визнання та залучення юридичної особи в провадження в якості потерпілої від 22.06.2018 року, згідно з якою в ході досудового розслідування встановлено, що груа невідомих осіб за участі представників ТОВ «Кепітал-Про» шахрайським шляхом, знаходячись в с. Паланка, Уманського району, Черкаської області заволоділи майном.

В листі від 18.07.2018 року № 4495 ГУ НП в Черкаській області Уманського ВПУ повідомило позивача, що в період з 27.06.2018 року по 28.06.2018 року в ході проведення обшуку в Магазині «Марка» в Миколаївській області було вилучено частину втраченого товару позивача і повернуто йому.

Однак, не дивлячись на обізнаність позивача з наведеними обставинами, визнання його потерпілим у кримінальному провадженні, позивач безпідставно наполягає на притягненні до відповідальності відповідача на повну суму проведеного вантажовідправнику відшкодування.

Таким чином, ФОП Дуда Р.І. є неналежним відповідачем у справі, оскільки саме ТОВ «Кепітал-Про» на підставі Разового договору-заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом №000016074 від 20.06.2018 року, укладеного з позивачем, виконував перевезення і несе  перед замовником (позивачем) відповідальність за втрату товару, в тому числі при залученні третіх осіб для виконання свого зобов`язання.

Крім того, в діях відповідача відсутній склад цивільного деліктного (позадоговірного) правопорушення, що виключає наявність підстав для притягнення його (чи його працівника) до відповідальності.

У зв`язку з чим, питання щодо перебування водія ОСОБА_1 у трудових відносинах  з відповідачем не підлягає дослідженню, оскільки не впливає на результат вирішення спору.

Щодо посилання позивача на ст. 805 Цивільного кодексу України, якою визначено, що екіпаж не припиняє трудових відносин з наймодавцем і витрати на утримання екіпажу несе наймодавець, необхідно враховувати, що екіпаж у відносинах найму транспортного засобу виконує функції з управління та технічної експлуатації транспортного засобу і в межах договору найму  транспортного засобу екіпаж не є самостійним учасником відносин з перевезення вантажу.

Крім того, ст. 804 Цивільного кодексу України визначено, що наймач зобов`язаний відшкодувати шкоду, завдану іншій особі у зв`язку з використанням транспортного засобу, відповідно до глави 82 цього Кодексу.

Таким чином, за наслідками розгляду спору судом не встановлено обставин, які є підставою для покладення на водія орендованого у відповідача транспортного засобу, яким здійснювалось спірне перевезення вантажу, відповідальності за втрату вантажу.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем не обґрунтовані та не доведені, тому не підлягають задоволенню.

У відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.   73,   74,   129, 233,   236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Пас-Транс» до Фізичної особи-підприємця Дуди Романа Івановича про стягнення 350 000,00 грн. відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України     та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст.  256,  257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ  Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 25.06.2019 р.

Суддя          

                                                                             Т.П. Карпечкін