

31 грудня 2016 року в Києві сталася ДТП, коли водій автомобіля Volkswagen Polo не зупинився, щоб поступитися дорогою пішоходам, що рухаються з відкритих дверей трамвая, і скоїв зіткнення з іншим автомобілем.
Лише 1 березня 2018 року водія було визнано винним у скоєнні ДТП.
І одразу власником пошкодженого транспортного засобу було подано заяву про виплату страхового відшкодування. Страхова компанія відмовила у виплаті, оскільки заява не була подана протягом одного року з моменту ДТП.

Потерпілий подав позов як до страхової компанії, так і безпосередньо до винуватця про стягнення збитків, завданих внаслідок ДТП та моральної шкоди.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 26.09.2019 року з винуватця стягнуто як матеріальну, так і моральну шкоду.
Проте винуватець оскаржив рішення до апеляційного суду.
Постановою Київського апеляційного суду від 25.02.2020 року рішення першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд застосував правовий висновок Великої Палати від 4 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц, згідно з яким, оскільки у страховика не виник обов'язок щодо виплати страхового відшкодування на підставі п.п. 37.1.4. п. 37.1 ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (не подання заяви про страхове відшкодування протягом одного року), то шкода підлягає стягненню саме з винуватця.
Потерпілий втратив право звернення до страхової компанії на одержання страхового відшкодування, проте з урахуванням принципу повного відшкодування шкоди (стаття 1166 ЦК України), встановлення судами вини особи, саме винна у ДТП особа відповідальна за заподіяння шкоди.