

Так, Верховний Суд Постановою від 4 листопада 2020 року у справі № 573/476/19 роз'яснив, що видача довіреності на володіння, користування та розпорядження транспортним засобом без укладання договору його купівлі-продажу не вважається укладеним відповідно до закону договором і не є підставою для набуття права власності на транспортний засіб особою, яка цю довіреність отримала.
Короткий виклад обставин справи: позивач видав відповідникам довіреність, якою уповноважив їх здати в оренду, обміняти, продати автомобіль, що належить йому на праві власності. Згодом він скасував довіреність. На момент звернення до суду власнику було відомо, що автомобіль перебуває у володінні третьої особи, відмовляється повернути його власнику.
Місцевий суд вимагав автомобіль у власника та повернув його власнику. Проте апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову, оскільки власника автомобіля не було повідомлено про відміну довіреності, а тому він є сумлінним власником на підставі чинної довіреності. Апеляційний суд встановив, що власник не набув права власності на спірний автомобіль, однак у межах дії доручення має право його мати.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду скасував ухвалу апеляційного суду та залишив у силі рішення суду першої інстанції, навівши таке правове обґрунтування.
Якщо у Вас виникли додаткові питання для отримання консультації, телефонуйте: + 38 (098) 000 2411 або пишіть: vyshnevyi.partners@gmail.com