Чи можливо стягнути аліменти на дитину, якій виповнилося 18 років?
Батьківство – дуже важливий етап у житті дорослої людини. Кожен із нас повинен розуміти, що поява власних дітей породжує й обов'язки, які повинні неухильно дотримуватись.
Положення про утримання дітей законодавчо закріплені Конституцією України та Сімейним кодексом України.
Зокрема стаття 51 Конституції України передбачає, що батьки зобов'язані утримувати дітей до повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім'я, дитинство, материнство та батьківство охороняються державою.
Статтею 180 СК України визначено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Тобто до 18 років дитина перебуває «під крилом» своїх батьків і отримує необхідне для свого існування забезпечення. Однак слід зазначити, що Сімейний кодекс передбачає і обов'язок батьків забезпечувати дитину після досягнення повноліття у разі продовження нею навчання.
Стаття 199 СК України передбачає:
1. Якщо повнолітня дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
2. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
3. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той із батьків, з ким проживає дочка, син, а також дочка, син, які продовжують навчання.
Як показує практика, той із батьків, хто не проживає з дитиною, зобов'язаний платити аліменти на її утримання, крім того, він дуже часто нехтує приписами законодавства та здійснює виплати нерегулярно і в недостатньому розмірі, або після досягнення дитиною повноліття взагалі навідріз відмовляється давати якусь або фінансову допомогу та підтримку своїй ж дитині. 
У Постанові від 13 квітня 2021 року (справа № 308/4214/18) Суд дійшов висновку про те, що стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення отримання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності. , оскільки на період навчання він не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Відповідно до обставин цієї справи, позивач звернулася до батька з позовом про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, та суму за навчання. Позивач на момент звернення до суду навчалася на першому курсі ВНЗ, оплату навчання здійснювала мати самостійно. Вказувалося, що відповідач аліменти не платить і добровільно надавати допомогу відмовляється, хоча має таку можливість. Водночас батько займається підприємницькою діяльністю та має у власності рухоме та нерухоме майно, відпочиває за кордоном.
Позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на суму 6000 грн. до закінчення ним навчання та половину суми за навчання у коледжі, що становить 2000 грн.
Судом першої інстанції позовні вимоги задовольнив частково, стягнув на користь позивача 20000 грн., що складає половину суми оплати за навчання, а щодо стягнення аліментів відмовлено. Апеляційним судом рішення суду першої інстанції було змінено та стягнуто з відповідача аліментів у розмірі 3000 грн. щомісяця до досягнення позивачем 23-х років.
Відповідачем було подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу апеляційного суду та залишити чинним рішення суду першої інстанції.
Верховний Суд зазначив, що суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), та щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати. 
Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх доньку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів:
1) досягнення дочкою, сином віку, що перевищує 18, але є менше 23 років;
2) продовження ними навчання;
3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі;
4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі повинні бути працездатними і мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
При визначенні розміру аліментів слід врахувати вартість навчання, вартість підручників, проїзд до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Також суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своєю дружиною, чоловіком та повнолітньою дочкою, сином.
ВИСНОВОК
Таким чином, не варто нехтувати своїм правом на прийом аліментів від іншого чоловіка, хто не проживає спільно з дитиною, якщо ви або ваша дитина досягла повноліття, сміливо відстоюйте свої власні інтереси, забезпечені законом.
Якщо у Вас виникли додаткові питання для отримання консультації, телефонуйте до Адвокатського об'єднання «Вишневий та Партнери» + 38 (098) 000 2411 або пишіть: vyshnevyi.partners@gmail.com
Ми в соціальних мережах:
Facebook https://www.facebook.com/Vyshnevyi.partners
Telegram https://t.me/vyshnevyi
Youtube https://www.youtube.com/channel/UC3Az6EVAf9brHkaSETZvI-A
