Можливість судів відступати від позицій Верховного Суду – зміни у законодавстві

10.02.2021

У Верховній Раді зареєстровано законопроект, метою якого є підвищення стандартів якості вирішення господарських, цивільних та адміністративних спорів, підвищення відповідальності суддів за ухилення від правосуддя, створення ефективного законодавства, яке б формалізувало сучасні вимоги до змісту судового рішення, зменшило можливості маніпуляцій з боку нечесних суддів щодо ігнорування вимог закону, оздоровлення судової системи та встановлення додаткових гарантій для юридичних та фізичних осіб під час здійснення правосуддя.

Законопроект № 4637 передбачає:

доповнення переліку підстав для дисциплінарного стягнення щодо судді систематичним ухиленням судді від виконання своїх обов'язків щодо вчинення правосуддя, у тому числі неодноразово приймаючи рішення, внаслідок яких суперечка залишається невирішеною, що сприятиме більш відповідальному відношенню суддів до розгляду справ та прийняття рішень;
встановлення додаткових вимог до мотивувальної частини рішень господарських, адміністративних судів та судів загальної юрисдикції, у тому числі визначення правил, коли суд може відмовитися від надання детальної правової оцінки доводам сторін, зазначивши про це у тексті рішення;
встановлення додаткових критеріїв обґрунтованості та законності судового рішення, до яких віднести та вимоги до мотивувальної частини рішення суду;
встановлення, якщо суд у своєму рішенні не надав правової оцінки всім аргументам сторін, щодо яких виникла відповідна суперечка, суперечка вважається вирішеною;
встановлення, що суд не повинен надавати докладну правову оцінку всім доводам учасників справи, однак він зобов'язаний виділити ключові, спірні аргументи, детальні відповіді на які мають міститися в тексті рішення та вказати перелік аргументів, яким він не оцінює у рішенні, з поясненням причин;
встановлення, якщо сторона у спорі посилається на порушення Україною своїх зобов'язань щодо Конвенції про захист прав та основних свобод або на практику Європейського суду з прав людини, правова оцінка цих доводів обов'язково має утримуватися у мотивувальній частині судового рішення (необхідність обумовлена для покращення стану виконання Україною своїх конвенційних зобов'язань перед іншими країнами Ради Європи)
встановлення додаткових підстав для скасування рішень судів, якщо таким рішенням суперечка була вирішена фактично;
надання сторонам права самостійно підготувати проєкт тексту судового рішення у цій справі, що має допоміжний (консультативний) характер, та офіційно подати його до матеріалів справи;
дозволити судам відступати від позицій Верховного Суду щодо застосування норм матеріального чи процесуального права із зазначенням детального обґрунтування причин, через які суд першої чи апеляційної інстанції вважає позицію Верховного Суду помилковою;
надання будь-якому право подати до Верховного Суду, який розглядає відповідну справу, консультативний висновок щодо застосування норми права, дозволить Верховному Суду приймати якісніші висновки щодо застосування правових норм навіть в умовах, коли сторони спору надають кваліфіковану аргументацію;
ухвала, що практика Європейського суду з прав людини обов'язково до застосування не лише судами, а й правоохоронними органами, органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Якщо у Вас виникли додаткові питання для отримання консультації, телефонуйте до Адвокатського об'єднання «Вишневий та Партнери» + 38 (098) 000 2411 або пишіть: vyshnevyi.partners@gmail.com

Ми в соціальних мережах:

Facebook https://www.facebook.com/Vyshnevyi.partners

Telegram https://t.me/vyshnevyi

Instagram https://instagram.com/vyshnevyi.partners?igshid=dh863k04t5bv

Youtube https://www.youtube.com/channel/UC3Az6EVAf9brHkaSETZvI-A