

Сімейне право – це досить складна сфера юриспруденції. Для більшості людей сімейні цінності є найважливішими в житті. Але якщо не вдається зберегти теплі відносини і всередині сім'ї вирішити майнові та інші суперечки, необхідно звернутися за кваліфікованою допомогою, адже розгляд саме сімейних справ є максимально тяжким з психологічної точки зору.
Судова практика з цієї категорії справ потребує уваги, адже зазвичай від сімейних суперечок насамперед страждають діти, тому юридичні помилки у разі неприпустимі.
Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 червня 2020 року у справі № 754/9026/16-ц дійшов висновку про те, що відповідно до положень ст. 159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні або систематичні побачення, можливість загального відпочинку, відвідування дитиною місця її проживання тощо), місце та час їх спілкування з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків , і навіть інших обставин, мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може зумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Короткий виклад обставин справи: Батько звернувся до суду з позовом щодо визначення способу участі батька у вихованні дитини. Судом першої інстанції позов було задоволено частково – визначено графік побачень батька та дитини, але у присутності матері.
Апеляційний суд із таким рішенням погодився.
Позивач звернувся з касаційною скаргою.
Касаційний цивільний суд у задоволенні скарги відмовив.
КЦС послався на такі норми.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків та прямих контактів.
Відповідно до статті 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав та не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
За положеннями ст. 159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні або систематичні побачення, можливість загального відпочинку, відвідування дитиною місця її проживання тощо), місце та час їх спілкування з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків , і навіть інших обставин, мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може зумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Відповідно до висновку психологічного дослідження, що міститься у матеріалах справи проведення зустрічей батька з дитиною без присутності матері може негативно вплинути на психоемоційний стан дитини, оскільки між позивачем та дитиною відсутній стійкий психологічний зв'язок та дитина, враховуючи її вік та тривале проживання з матір'ю, повноцінно не сприймає позивача, як батька. Для налагодження довірчих відносин між батьком і дитиною потрібен час, протягом якого поступово відбуватиметься налагодження спілкування та формування емоційної прихильності дочки до батька, а тому рішення про необхідність присутності матері дитини під час побачень є законними та обґрунтованими.
Якщо у Вас виникли додаткові питання для отримання консультації, телефонуйте до Адвокатського об'єднання “Вишневий та Партнери”: + 38 (098) 000 2411 або пишіть: vyshnevyi.partners@gmail.com