Договір про конфіденційність – чи варто укладати чи ні?

Якщо у вас власна справа і ви потребуєте залучення працівників, то, напевно, чули про таке поняття як договір про конфіденційність.

Так, останніми роками зросла тенденція серед роботодавців укладати зі співробітниками договір про нерозголошення конфіденційної інформації. Прогресивна тенденція пов'язана з появою нових ринкових продуктів та розвитком малого бізнесу. Широкого поширення на території України набула і сфера ІТ бізнесу, де питання інформаційної безпеки взагалі стоять на першому місці.
Досвід укладання угод про конфіденційність прийшов до нас із європейських країн та США, де законодавством чітко регулюється та приділяється пильна увага питанню безпеки конфіденційної інформації.
На сьогодні законодавством України чітко не визначено положень щодо договору про конфіденційність. Цивільний кодекс України, статтями 505-508 визначає право інтелектуальної власності на комерційну таємницю, окремі положення містяться в Законі України «Про захист від недобросовісної конкуренції». Дає ухвалу, про розголошення комерційної таємниці та неправомірне її використання, та частково Закон України «Про інформацію».
Договір про конфіденційність з англійською (Non-disclosure agreement) має ще скорочену назву NDA. Він є домовленістю сторін про нерозголошення конфіденційної інформації та/або комерційної таємниці .
Основні завдання NDA:
– запобігти факту розголошення конфіденційної інформації;
– зупинити розголошення конфіденційної інформації, якщо таке вже виявлено;
– притягнути до відповідальності за розголошення та покласти на винне у розкритті конфіденційної інформації бік обов'язку щодо компенсації збитків безневинної сторони.

Виділяють 4 основні види договорів про конфіденційність:
1. Стандартний договір NDA – шаблон, який використовується роботодавцем за необхідності юридичного захисту його ідей, інформації та досягнень.
2. NDA для працівника – полягає для попередження співробітників компанії про нерозголошення інформації, яка стала відома при виконанні трудових обов'язків.
3. NDA для співбесід – підписують компанії, які при співбесіді розкривають потенційному співробітнику конфіденційну інформацію, яка є для компанії вкрай важливою. В Україні цей вид застосовується не часто.
4. NDA для винахідників – використовується винахідниками для захисту ще не запатентованих винаходів, рішень або інновацій.

В Україні договір про конфіденційність знайшов застосування саме у правовідносинах між роботодавцем та працівниками. Кожен роботодавець у таких договорах викладає всю інформацію, яка є важливою для компанії залежно від її виду діяльності. Як показує практика, кожен пункт про нерозголошення у договорі ґрунтується на гіркій практиці попередніх несумлінних працівників.
Враховуючи останню судову практику, захистити свої права на конфіденційність інформації та відшкодувати шкоду, задану порушенням трудових правовідносин у разі розголошення комерційної таємниці або будь-якої іншої інформації щодо якої встановлено заборону роботодавцем на поширення можливо.
Для цього необхідно ґрунтовно та відповідально підійти до підготовки самого договору про конфіденційність, докладно виклавши всі основні пункти.
Насамперед у договорі потрібно якомога конкретніше викласти обсяг інформації, яка є конфіденційною і не підлягає розповсюдженню.

Київський апеляційний суд у Постанові від 6 липня 2021 року (Справа № 757/35715/19) дійшов висновку про те, що особи, які мають конфіденційну інформацію, самостійно визначають режим доступу до неї, включаючи належність її до категорії конфіденційної, та встановлюють для неї захисту. До кола конфіденційної інформації у сфері господарської (підприємницької) діяльності належить інформація, визнана законом (ст. 862 ЦК України, комерційна таємниця (ст. ст. 505-508 ЦК України)).
Крім того, у договорі повинні обов'язково бути визначені:
– Сторони NDA;
– предмет угоди;
– порядок поводження з конфіденційною інформацією та контроль за дотриманням такого порядку;
– правовий режим інформації та порядок доступу до неї, способи її передачі та захисту;
– обов'язки сторін. Тут необхідно передбачити не лише зобов'язання щодо захисту інформації, а також допустимі підстави її розголошення;
– Застереження, що не є розголошенням конфіденційної інформації. порядок розкриття інформації;
– відповідальність сторін за розголошення конфіденційної інформації. Вказівки штрафних санкцій, що застосовуються на договірних підставах;
– Обрання та вказівки застосовного законодавства у разі виникнення спорів. Порядок вирішення спорів;
– термін дії угоди, у тому числі і на конкретний період після завершення договірних відносин між сторонами;
– і, напевно, найважливіше – процедура передачі інформації, доступу та зберігання. Так щоб потім можна було підтвердити передачі інформації.

Як висновок, зазначено, що договір про конфіденційність – це ефективний метод для захисту конфіденційної інформації та комерційної таємниці, що дозволяє запобігти фактам розголошення інформації, її незаконного використання та дає можливість відшкодувати збитки, заподіяні порушенням умов договору.
А для того, щоб договір про конфіденційність дійсно став ефективним інструментом захисту у вашому арсеналі, радимо відразу звертатися до кваліфікованих фахівців, щоб уникнути будь-яких недоліків і проблемних моментів та забезпечення власної безпеки.

Якщо у Вас виникли додаткові питання для отримання консультації, телефонуйте до Адвокатського об'єднання «Вишневий та Партнери» + 38 (098) 000 2411 або пишіть: vyshnevyi.partners@gmail.com

Ми в соціальних мережах:

Facebook https://www.facebook.com/Vyshnevyi.partners

Instagram https://www.instagram.com/vyshnevyi_partners/

Telegram https://t.me/vyshnevyi

Youtube https://www.youtube.com/channel/UC3Az6EVAf9brHkaSETZvI