

Обов'язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття покладено обох батьків, незалежно від цього, перебувають вони у шлюбі.
Аліменти можуть оплачуватись у добровільному або ж – у примусовому порядку.
Добровільний порядок сплати аліментів передбачає досягнення домовленостей між батьками дітей про порядок, розмір та строки оплати аліментів на утримання дитини у позасудовому порядку. Така добровільна домовленість може бути оформлена шляхом укладання між батьками дитини договору про сплату аліментів.
Статтею 189 Сімейного кодексу України передбачено право батьків дитини укласти між собою договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки їх виплати.

Умови договору що неспроможні порушувати права дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному завіренню. Вказана норма Сімейного кодексу України свідчить про добровільний характер правовідносин щодо сплати аліментів. Законодавець надав право батькам дитини самостійно визначити обсяг та порядок здійснення обов'язку щодо сплати аліментів на утримання дитини.
Сторонами договору про сплату аліментів на дитину можуть бути лише батьки дитини. Крім того, той із батьків, хто отримуватиме аліменти за договором, має діяти як законний представник на користь дитини.
Неповнолітнім дітям надається право брати участь у розпорядженні аліментами, отриманими на їх утримання (ст. 179 Сімейного кодексу України). Відповідно до ст. 6 Сімейного кодексу України неповнолітнім вважається дитина віком від 14 до 18 років. Однак брати участь у розпорядженні аліментами дитина може лише в межах, визначить той із батьків, з ким вона проживає.
Той із батьків, хто проживає з дитиною, за рахунок аліментів та власних коштів зобов'язаний утримувати дитину: надавати їй харчування, одяг, нести витрати, пов'язані з навчанням, вихованням тощо.
Сімейним кодексом закріплюється однаковий порядок укладання договору про сплату аліментів як на дітей, які не досягли повноліття, так і на повнолітніх дочку чи сина.
Договір про сплату аліментів повинен укладатися між батьками або одним із них з повнолітньою дитиною, яка продовжує навчання, або з дитиною, яка потребує утримання у зв'язку з непрацездатністю. В останньому випадку може допускатися укладання договору між одним із батьків та людиною, яка займається непрацездатною, якщо її стан здоров'я не дозволяє самостійно реалізовувати свої права.
Положення ч. 2 ст. 181 Сімейного кодексу України надає батькам право виконувати свій обов'язок щодо утримання дитини у натуральній формі. Це означає, що один із батьків має систематично передавати дитині продукти харчування, одяг тощо.
Платник аліментів не відраховує у разі певної суми коштів, а надає забезпечення дитині в натурі, що вказується у договорі. При цьому узгодження цього питання між сторонами договору має відповідати інтересам і потребам дитини, щоб обсяг майна, що передається, в натурі був необхідний і достатній для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Розмір аліментів, що підлягають сплаті, носить договірний характер і визначається самими сторонами. Розмір аліментів за яких обставин не може бути меншим, ніж передбачено у ч. 2 ст. 182 СК України.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим за 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та може бути засуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відомості про розмір прожиткового мінімуму можна знайти у законі України про державний бюджет, визначений на відповідний календарний рік.
Перевагою договору про сплату аліментів є можливість визначення розміру утримання у більшій сумі, ніж та, що може бути призначена за рішенням суду. Сторони договору мають право врахувати всі передбачувані та непередбачені витрати та за загальною домовленістю внести цю суму до договору, керуючись виключно інтересами дитини. Аліменти за договором можуть визначатись у частці від доходу батьків, або у твердій грошовій сумі.
Строки виплати аліментів встановлюються сторонами договору на власний розсуд. Аліменти можуть сплачуватись щомісяця, раз на квартал або раз на рік. За взаємною згодою аліменти можуть бути сплачені заздалегідь.
Платник аліментів має право домовитися з одержувачем аліментів про порядок передачі належної суми. Аліменти можуть перераховуватися поштовим переказом, передаватися особисто, а також шляхом перерахування на рахунок отримувача у банку.
Відповідно до ч. 2 ст. 189 СК України у разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. Договір про сплату аліментів укладається у письмовій формі та має бути нотаріально засвідчений. У разі невиконання сторонами вимог закону про нотаріальне засвідчення договору він не матиме юридичної сили. За таким договором неможливо застосувати примусове стягнення аліментів. У такому разі заінтересована особа має право вимагати аліментів лише у судовому порядку шляхом подання відповідної позовної заяви.
Якщо у Вас виникли додаткові питання для отримання консультації, телефонуйте до Адвокатського об'єднання «Вишневий та Партнери» + 38 (098) 000 2411 або пишіть: vyshnevyi.partners@gmail.com
Ми в соціальних мережах:
Facebook https://www.facebook.com/Vyshnevyi.partners
Telegram https://t.me/vyshnevyi
Youtube https://www.youtube.com/channel/UC3Az6EVAf9brHkaSETZvI-A