Порядок вирішення спору щодо визначення місця проживання дитини, яка не досягла десяти років.

Автор: помічник адвоката АТ “Вишневий та Партнери” Тетяна Горенюк

Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Такий стан містить стаття 160 Сімейного кодексу України.
Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них проживатиме малолітня дитина (яка не досягла 14 років), суперечка вирішується:
– органом опіки та піклування
– Судом.
Звернення з відповідною заявою до органу опіки та піклування з метою вирішення питання про визначення місця проживання дитини не позбавляє особу права на звернення до суду з позовом про визначення місця проживання дитини. Однак, у разі передачі спору на розгляд до суду, орган опіки та піклування припиняє розгляд поданої заяви.
При вирішенні спору про місце проживання малолітньої дитини приймаються до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають важливе значення.
Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями чи наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвитку дитини.
Якщо орган опіки та піклування або суд визнав, що жоден із батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, на вимогу бабусі, дідуся чи інших родичів, залучених до участі у справі, дитина може бути передана комусь із них.
Врегулювання спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини через органи опіки та піклування.

Механізм здійснення органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, визначає порядок здійснення органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866.

Для вирішення спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини один із батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання (знаходження) дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності) копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (за наявності).
При вирішенні спорів між батьками щодо визначення місця проживання (знаходження) дитини служба у справах дітей повинна керуватися найкращими інтересами дитини з урахуванням рівних прав та обов'язків матері та батька щодо дитини.
Співробітник служби у справах дітей за місцем проживання (знаходження) дитини проводить розмову з батьками та відвідує дитину за місцем проживання, про що складає акт обстеження умов проживання, а також звертається до соціального закладу та/або фахівця із соціальної роботи для забезпечення проведення оцінки потреб сім 'і з метою встановлення здібностей матері, батька виконувати обов'язки з виховання дитини та догляду за нею.
Після обстеження житлово-побутових умов, проведення розмови з батьками та дитиною, служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини та подає її органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення. Відповідно до статті 19 Сімейного кодексу України рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання, якщо протягом десяти днів з дня його винесення зацікавлена особа не звернулася за захистом своїх прав чи інтересів до суду.

Вирішення спору про визначення місця проживання дитини у судовому порядку.
Якщо між вами як матір'ю та батьком дитини не досягнуто згоди щодо визначення місця проживання дитини, якій ще не виповнилося десять років, ви можете скористатися судовим захистом своїх прав.
Для вирішення спору в судовому порядку вам необхідно підготувати позовну заяву про визначення місця проживання дитини разом з вами, та подати її до суду за зареєстрованим місцем проживання іншого з батьків (відповідача).
До позовної заяви слід додати документи (докази), які підтвердять, що ви зможете створити всі умови, необхідні для проживання та повноцінного розвитку дитини. Такими документами можуть бути: витяг з реєстру прав на нерухоме майно, який зможе підтвердити що ви маєте власне житло, свідоцтво про право власності, акт обстеження житлово-побутових умов, якщо ви займаєтеся підприємницькою діяльністю – документи на здійснення вами господарської діяльності, на підтвердження того, що ви можете забезпечити матеріальні потреби дитини, характеристику з місця роботи тощо.
При розгляді судом спорів про місце проживання дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленою належною юридичною особою.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо вирішення спору на підставі відомостей, отриманих внаслідок обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів стосуються справи.
Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він недостатньо обґрунтований, суперечить інтересам дитини.

Отже, підсумовуючи вище сказане, можна зробити висновок, що суперечка між батьками щодо визначення місця проживання дитини, яка не досягла десяти років може бути вирішена як судом, так і органами опіки та піклування. З практичної точки зору, радимо вам звертатися одразу до суду за вирішенням спору щодо визначення місця проживання дитини, оскільки в кожному другому випадку органи опіки та піклування відмовляють у вирішенні спору та рекомендують звернутися з цим питанням до суду.

Якщо у Вас виникли додаткові питання для отримання консультації, телефонуйте до Адвокатського об'єднання «Вишневий та Партнери» + 38 (098) 000 2411 або пишіть: vyshnevyi.partners@gmail.com

Ми в соціальних мережах:

Facebook https://www.facebook.com/Vyshnevyi.partners

Telegram https://t.me/vyshnevyi

Instagram https://instagram.com/vyshnevyi.partners?utm_medium=copy_link

Youtube https://www.youtube.com/channel/UC3Az6EVAf9brHkaSETZvI-A